Вчора сижу на оборі, любуюсі роботов мого Дамкрата*, який замісто січкарні худобі жерти робит. Повім вам шчиро, жи Дамкрат сильно сі змінив. Як му осіню шмарклі з носа полізли, то я му дав калинову настоянку на бімбрі, той як си лиґнув стопідисєть, зразу перестало з носа сі лєти. Казав жи веснов обовізково "каліну пасадіт, уж больна настойка панравілась"... То я му кажу :
- Видиш, нелегал француватий, яка користь з калини, а з твої бєрьозкі шо ?
О ! Сі дивлю до плоту підходит така собі фіфа : варґі* червоні, тєні навколо оків фьолєтові, як ніби ї чоловік вчора з коханком піймав, два пси чорно-білі на смичу і сі питає :- Скажитє, а здєсь Панкрат живьот ?
Я такий :
- ШОШО ???
А вна :
- Ну Панкрат, із Р'язані ?
Я тодий пойняв і кажу :
- Так ! Заходьте, прошпані !
Виявлєєсі то мого Дамкрата жінка Сєрафіма сі приперла, каже "викуп прівєзла, забрать хачу"... Я ті дам викуп ! Я ті заберу ! Він ше штраф, шо ми ОСьЦЕ дало, не відробив. Пітсот гривнів. Бо ніби довго в полі робит... Тіко недавно ОСьЦЕ (OSCE) поїхало, перевірєли чи файно Дамкрату сі живе, дали му статус бєженца, заборонили му робити більш як дванайціть гОдин і поїхали... А тутка таво мантелепа пришкандибала... Пси в неї тоті...як то?..О ! далматінци... білі в чорну кропку чи наоборот... Єдну, бо то сука, звати Бєрйозка, а другого, бо то її йобар...вибачте...хлоп, Рубін. Рубін на честь першого Дамкратового тілівізора, шо він си купив після восьмимісічної переклички в черзі під магазином в Р'язані сімдисєтьшестого року, ше при совєтах. Той тілівізор досі беседУє, але вже не показУє "у ніх в залє"... Ну а Бєрьозка, бо...
Ну то я сі питаю тої Трафіми :
- Шо вмієш робити, мантелепо нагуляна ?
А вна :
- Вакруг труби танцевать ! В плітклубє ! Я - танцавщіца !, - так гонорово каже.
Я пєрдолю ! Ото ми щастить, акурат треба кумови на оборі* пліт поставити, бо кобіта го лишила на тім світі, а сама пішла на тамтой...
Ну то я їй :
- Трафіма, бери тіво рури*, шо ше мій дідо за матки Австрії в пана Крайца вкрав, і тєгни до кума Василє на обору ! На зупу заробиш ! А Дамкрату - на дзиґари...
А вна (слухайте уважно !) :
- Я - Сєрафімааааа ! І я нє умєю !
Я :
- А мені без ріжниці, Трафіма-Сєрафіма...Шуруй,- кажу .
І як зашпіцував в тотой смачний тилек, аж жєль сі зробило... Потєгала вна тоті рури до Василє, поставила пліт, я сі дивлю на ню і мислю :
- Як їсти сі захтіло, то враз сі навчила...
Дамкрат якраз зі стайні* прийшов...
- Файрант, - кажу, - Йди, Трафіма, до кухні, тамка на бляті стоїт зупа, то си нагрійте і їчте з Дамкратом ! Дзиґари* на п'єцу* сі сушат...
А вна (ви си тіко уявіт !) до мене :
- Нє матєрйїтєсь, пажалуста !
Йой, як я то вчув, як дав тим глухманам "нєматєрітєсь" шуфльов по крижах,
а Трафіма з цілим баняком "пажалуста" на голові вздовж Василєвого плоту побігла, добре жи дорогу вивчила поки рури тєгала...
Кажу :
- Блят - то сталєшніца, аґрафка ти голєндерська ! Зупу - їдят, а не тойво....
Але то ніц... Нарано поїхав'єм на цюхи* до стрика Ґєня, він ми троха лахів
для Трафіми по знижці дав, тай Дамкрату якесь дрантє перепало, і теперка маю,
як всі шчасливі бандерівці, двох відвертих, цілком робочих, троха з пробігом, москалів ! Та ше й двох псів біло-чорних на додачу, би ніяка зволоч фастриґована вночи навит слоїк з мармулядов не потєгнула. Вже'м до Ромка Черешні дзвонив, він тиж за мене радий !
Завше ваш, Яків Кутовий.
* Про Дамкрата читай в оповідці "Ромко Черешня" *цюхи - секондхенд, лахи - одежа, дрантє - стара одежа, зупа - суп, п'єц - піч, дзиґари - сигарети, варґі - губи, стайня - сарай, рура - труба, обора - подвір'я
Немає коментарів:
Дописати коментар