середа, 23 березня 2016 р.

Дамкрат на заробітках**.

Недавно звоне до мене кубіта і каже так весело : 
- Вітаю, я сі називаю Рузя з Зимної Води з-підо Львова, дайте ми в аренду вашого Дамкрата, бо тре під бульбу город перекопати, чула"м про него з фистбуку, кажут, жи файний робітник ! 
Я такий : 
- Нікому нич не дам, бо ніц нікому не обіцєв ? То є мій Дамкрат, мені го Черешня подарив ! Як то я вам го в аренду можу дати ? А ше як ОСьЦЕ (OSCE) взнає, то мені капєц ! 
Але вна сі чепила... Три дни підряд дзвонила, аж моя Ядзя денервуватисі зачєла. 
Ну то я подумав : дам ій на пару днів, най сі відчепит, та й Дамкрат шось си заробит... Кажу до него : 
- Такво ! Зара поїдеш в командіровку до Зимної Води, шо під Лємберґом, і тамка зробиш порєдки в пані Рузі на городі, би бульбу мож веснов нормально посадити. Дамкрат на то : 
- Какая зімная вада, єслі шчас єшчо осєнь ? 
Я, вже нервово : 
- Так, телепню фіґуровий, сідаєш в Трускавци в парашутку і за три години будеш 
на місци ! 
Він не перечив, пішов і ....пропав. Три дни тота цьоця Рузі до мене дзвонит, питаєсі, коли той Дамкрат приїде, а його нема й нема... Аж за якийсь чєс сі об"явив. Виявлєєсі він пішком йшов, бо в "маршруткє какіє-та страшниє бандєравци єхалі" і він сі бояв. 
Але то ніц. Прийшов і Богу дякувати, а тота цьоця Рузя му каже : 
- Отово город, скопай під бульбу ! 
І пішла си до роботи. Вечором приходит, весь двір перекопаний, город тиж, 
вна в обморок... Потомка, за дві години, встала і сі питає : 
- Шо"с наробив, дурню ти пластіліновий ? Ти шо ту монгольскє поселення шукав, 
чи ше який антікваріят ? 
Дамкрат на то радісно так : 
- Хазяйка ! Всьо пєрєкапал, бульбу нє нашол ! 
А вна тодий му в пащу шуфльов... Нокаут ! Фсьо, попав мій Дамкрат, Рузя го в плєн взєла, віддавати не хтіла поки він тоті свої викопи не зарувнає. Мусів я го викупляти, 
бо ше не дай Боже ОСьЦЕ (OSCE) би сі довідало, то я би в ше більшу копійку влетів. Кльовов поштов в пуделку прийшлося Дамкрата пересилати. Як приїхав, 
дав я му два дни вихідних на лікування від шуфлі... 
.....А ше від него Трафіма за час командіровки втікла. Але про те потомка повім. 

Завше ваш, Яків Кутовий.

** продовження "Ромко Черешня", "Дамкрат і Трафіма".

Немає коментарів:

Дописати коментар