Коли я стану депутатом.

Як я стану депутатом, куплю си авто. Біле. Лянос. Но бо Петро Довгопуцький з Понерли казав жи то люксмашина. Запчасті тані... - як слово депутата... Та й білу не так видно в снігу, то не скоро вкрадут... Бо сніг в нашім місті мало прибирают... Особливо зимов. Бо вна завше зненацка приходит. А потомка привезу до міськради бабу Галю з Раточини жеби відлила на оливо всі ґабінети, почистила всі чакри-макри всюда від пивниці по вошьмий поверх. Стрих - тиж. Кажут жи немож нарід дурити. То я не буду, чесслово. Ше кажут жи тре для людей шось зробити. Ну то я пообіцєю їм шось...Снігу - зимов, а сонця - літом ! Може старчит ? Ше тре бде си купити блишчєчий ґарнітур, синого кольору...І жовту краватку... О ! І мешти на шпіц. Би, як вдіну, було видно здалека жи то пан депутат йде ! Хустку в пінжаку тре все мати з собов, би шмарклі повтирати. А своїй мантелепі сукєнку нову з фарфоцлями, бо та, шо вна по празниках вдєгає, вже дванайцєть років має. То я їй подарив на золоте висілля. Ну і може, як бде зо мнов ґречна, то куплю тухлі на обцасах... Най сі вчит потрохи ходити в них, бо тре бде по всяких дифілядах шастати, може якісь понсори поприїжжєют до міста ? Наприклад зі Зворушених штатів... Та й вечором вийти на люди треба... Бо депутат - то має бути з народом ! Шкода жи мєстним діпутатам получки ніц не платят. Бо я хтів си новий пь’єц кафльовий поставити, старий вже потріскав... Суфіт побілити у времь”янці тре... Видиш, не знав я, тай сі зібрав до влади, а тутка кажут - НЄ ! Хлопе - ти волонтьор ! То значи - задурно ! Але то ніц. Ті, теперішні, знов хочут там трафити...То певне там чимсь помашчено. Головне жи серед людей.... Після тотих сесій бдем сі збирати в якійшь кнайпі на ріжні семінари та обсуждєнія... Недовго. Посемінарим по стопідисєть, ше може пива телЕпнем на кінец, тай до хати. Але то буде життє... Завше ваш, Яків Кутовий.