пʼятниця, 30 грудня 2016 р.

Кавалкі

Я вже вам повідав, але сі повторю :
Якшо ни маєте з ким ТОЙВО, 
НИ ЧИТОЙТЕ моїх оповідок на ніч !
Бо вни лібідо повишают. 

Якшо ви культурально си стоїте в колєйці, 

а якісь наглі пашчі цілий чєс лізут наперед вас, 
сміло ставте отуво тАбличку на початок черги !
І станесі ЦУД, люде !)))
"Особи нетрадиційної
сексуальної орієнтації
обслуговуються
ПОЗАЧЕРГОВО !!!
"
... її варто вішати на поштах та в ощадбанку десь в тих числах, коли люде по пенсию приходєт, або за комуналку плотят)
Каже мині коліжанка :

- Коли ми дают здачу цукорками, в мене виникає кілько питань. 
Або в мене фист ладні зуби і продавшицю просто шляк трафлєє від того. 
І тодий тре менче сі шкірити. 
Або вна, курва, працює на якого дентиста ! 
В такім разі най зразу дає його візитку !
Би'сте знали, люде : 

На біґбен мають впасти штири південно-африканскі літакі 
і, шонайменше, єден авіаносиць мусит протаранити вежу Ейфля)))
Тіко тодий Европа зачне шкрібати свою Пізанску башту)))

Любіть фауну, люде,
і не жартуйте з нев !)))
Пару днів тому йшли'змо з колєґов з бару домів. Веселі !!! Йти десь зо п'єть кільомитрів, на парашутку не встигаєм, курва, рішили скоротити чириз парк. Йдем, курва, дерева височенні, а на них ворооооонів...хмара силенна. Колєґа рішив з ними пожартувати і пєрдольнув ногов по дереву... Ворони на нас зразу фист як сі обідили !!!
О ! І на маршрутку ми враз перестали
спішити. Пішки пішли, курва. Бо хто нас в такім виді туди пустит після бомбардіровкі, га ?

Єдного разу я радісно вийшов зі склепу 
з двома 0,7 і закуссю, сів си в авто
і сказов : поїхали. І ми яааааак погнаааали ! 
За триста митрів я пойняв, шо шось не то... 
Бо то було НЕ ТО авто ! (Я попльонтав, бо був вже в гуморі) 
Виділи би ви, які в шофира
були сумні вочи, коли я попросив го сі спинити...
...тодий ми рішили взєти го з собов
Файно вібачити кубіту - то тре вміти, курва !

І то так, би вна потомка штири дни 
за тобов бігала зі скриньков пива, 
річним абонентом в сауну
і комплєктом зимових коліс !
Хлопи ! 

Якшо ви намipилисi до Кийова, вдiньте си дiдову сорочку, 
татовi споднi i мешти на шпiц, почепiт си бийджик Свiтка 
i не мийтесi пiд пахами три дни. Бо я так не зробив i 
зразу оден такий пiдойшов i зачев мине спасати, курва !
Кубiти ! 
Як сi збираете до Кийова, набийте си на срацi тату, 
або напишiт шось пастов, вдiньте коротку спiдницю, 
замicто майток шнУркi, так би з-пiд неi стирчели 
i вивчiт фразу " сахарная мая". то замicть "прошупанi". 
Во, курва !
Василь спокійно розібров карбюратор свого "Мінска" і дбайливо втирав кажну запчасть від шміру. Докола бігали кури... Мамусі закликала попити молока. Синок попив і вернувсі до роботи, аж раптом не увидів ЖИКЛЬОРА !

- То, певне, курва...перепрошую... курка ззїла жикльор,- помислив си Василь,- а він є, курва, ґлувнов запчастьов того складного миханізму !
- Мамо, ріжте курку, вна ЖИКЛЬОР ззіла ! - мило зарепетував Василь
- Котру, синку ?
- КотрУ, курва ? Та тоту брондзову !
- Та вни всі брондзові, синцю !
- Но то всіх, до холєри ! Де я типерка жикльор найду до свого 
мотоцика ?
... Над рано всі кури були розпатрошені, перебрані і поскладані в свої та сусідскі льодувкі і морозильникі. Жикльора не найшли.
А ввечори прийшов Питро :
- Василю, я в тебе жикльор пожичав вчора, би свого "Мінска" іспитати. Йдем сі повозим по селі. - радісно привітавсі.
- Курва, а шо ти ми нич не повів, холєрнику ?
- Та я відки знав, жи ти карбюратор так скоро віпуцуєш і складати зачнеш ?
Ти ж у войску не був ! 
 віпуцуєш - вичистиш
брондзова - коричнева,
льодувка - холодильник
Зі шкільного твору:
"Ми з пацанами розпалили правдиве піонерськє багаття...
Піонери були п'яні і тому горіли фист як зле.
Але мій татко - шофир биндзовоза !..."

Вітаю всіх зі свєтом !
Би'сте здорові були ! 
Аби у вас вуха чули, 
вочи виділи, 
а на ногах нохті росли. 
Би'сте ніґди не встигали за динь 
порахувати всі свої гроші до кінцє !
Тисну моцно п'ятку, цілюю остро у варгі, 
завше ваш, Яків Кутовий !
Йду нинika лicoм, як порєдний опиратор з видобутку. 

В кiшени чвиртка, в голови весело, докола пташки пiют. 
Йду си вig kaчалкi go kaчалкi. I тутка сi cпиняє модне Авто, 
висовуєci naшча, як бабiннik шiicят третого року вinycky i ci nuтає : 
- Kak npаєxать на Сходницу ?... 
Ну, в передмicтi Mлинок (в Дрогобичи) то ше мож си уявити !
А в моїм лici таку наглicть я пирший раз вчув ! )))
...готовий ребус для майбутнix apxioлогiв, курва !
Хтось ми повідов, жи не стало хлопів, котрі заради свойої кубіти не можут гору звернути... Так от.
Йдеш в сторону Кропивника, за правим поворотом на Локіть повертаїш вліво, триста митрів,
потомка коло баби Оси направо і до самого кінцє... а вже після указатєля "Ужгород 453 км"
остро звертаєш на сто градусів знов вправо... тамка ше самогонка файна в Казіка БімбровИча,
шо коло ліверного цеху жиє. О ! А далі увидиш - СТОЇТ ЛАДНА, ЗВЕРНУТА в РУРУ, ГОРА...
то я звернув !!!

Шо у хлопа в голові... то в кубіти - між ногами !

вівторок, 27 грудня 2016 р.

Провдивий пік-ап !


   Знаїте, люде, жи хлопи фист як люб'ят кубіт ? І по ріжному вігадуют, як з ними сі познайомити так , би мож було як найборше заграти.

   В далекім юнацтві був в мене колєґа. Додя сі називав. Він, як їхав транвайом і видів ладну дівку, підходив до неї поблишче і зачинав радісно пердіти і то так , би було чутно на весь вагон. Тодий сі обиртав до неї і голосно казав :
   - Йойой, кіцуню, не периживай, з кім не буває !!!
Від чого дівчИна ставала чирвона, як дупа павіана. І лиш типерка Додя ішов в атаку : розповідав їй такі бздури, від яких навит в моїй в голові зачинали гратисі каракони. Але помалу їх розмова переходила в иротичне русло і на якійсь зупинці вни віходили... Доді вже не потрібні були жадні наукові пари, бо він вже віртуально ставив ше їдну зарубку на свойому дереві сиксуальних перемог. Мушу повісти вам чесно, жи не завше такі історії закінчувалисі для него добре. Не раз діставав в пашчу чи шпіца в сраку, як добрий день. Особливо, як та кубіта їхала зи своїм хлопом... Типерка Додя в МНС служит. Нє, Додя ?
   А ше в єдного мого кумплє був тато, котрий купів си катафалк. Но, а кумпель акурат сі познайомив в чаті з дівков і запросив ї на рандку. Но і приїхав на ню тотим катафалком. Ясно, жи дівка була, мяко кажучі, в шоці. Але в чім проблєма, га ? То шо, курва, не авто ? Блишчєчє, чорне, гладонькє, з великими вікнами. Зизаду до холєри купа місцє. Є де сі розложити на повний зріст при оказії. Але я вам скажу, жи сайти знакомств - то не є фист добре, бо може таааакий слонопард прийти, шо фільми Тарантіни покажутсі вам чорівнов байков.
   А мож було робіти по єнчому. Як ти сі вчіш у столиці, береш пару рублів (тодий була така валюта), їдеш до Лємберґу, купуїш в поляків помади ріжної по три рублі за кільо, або мінєєш ї на кип'ятильникі чи теркі до бульби, і визеш до Кийова. А вечором йдеш в бабску обшчягу на вулици Кіквідзе. Тамка тебе приймають, як спасителя краси неземної, чи як Колумба, шо приніс вогень замерзлим. Продаєш тамка весь товар вже по десєтці за штуку, а заїдно знайомишсі з кім хоч. То був файний ґєшефт, люде. Всім було вигідно - і кубітам і мині. Я, в свій чєс, за кільконадціть відер польскої помади і крему Нівея, дві такі обшчягі перегров, покі помада в дифіциті була. А шо ?

   Є в мене кум, Василь сі називає ! Грає, курва, всьо шо ся шевелит. О ! Но і якось його Ганці доповіли, під котров хатов стоїт авто Василє на даний момент. Вна пішла, сі дивит - точно їхнє авто, набирає номер чоловіка, а віттам "абонент знаходиться поза зоною досяжності". Раз, другий, п'єтий...А мушу вам повісти, жи Гандзя - кубіта нишутєйна, взєла цеглу і в лобове - пєрдик ! Шкло вдрєбєзґі, а на тіліфон зразу семесівка "абонент з'явився в мережі". А з вікна коханки пика Василє виглінула... Невчасно, курва, бо Ганя в школі спис на сорок два митри кідала, то шо їй цеглов метнути на друге п'єнтро, навит австрійсков, нє ? А ше раз його дружина в жіночіх майтках на сну злапала. Бо той збочинец зрадів, шо Ганка поїхала за товаром на два дни і рєзко поскакав в сторону чиргової курви. Там сі напів в сраку, перепльонтав майткі і поповз до хати. І тутка нарано знинацка прилетіла жінка... Подивиласі - пняний. Но то ніц. А, як з него коц зліз, то увиділа, жи на нім кружевні майталаси. Як він сі оправдовуав, я незнаю, але всі його колєґі мусіли казати Ганці, жи у Василє ше з дєцтва проблєма була з перебиранням у жіночі лахи...
    І тому, хлопи, слухайте тутво, курва ! Нима негарних дівок - є мале кулко спілкування. Но то ви, або зробіт го ширшим в діамитрі, або вийдіт з него
і створіт си єнче.

                              Завше ваш, Яків Кутовий.


пʼятниця, 16 грудня 2016 р.

Йшов 2018 рік.

Йшов 2018 рік. Икс-мерам деякіх міст НАРОДНИЙ суд, в рамках амністії та каяття, врешті дав дозвіл на обіймання деякіх посад.      Ристорація в цинтрі міста. На двирях табличка : " Ласкаво просимо !" і "Бувшим чінушам та єнчим паскуцтвам того роду, вхід забронений" ! Три икс-мери сидєт в пивниці тої, знаної колись, ристорації і згадуют події такого нидалекого двітишчішіснайцітого року :        - Памітаїш, Тарасе, тоту маршрутку, з фанерними вікнами і газовов горєлкою всиредині. І їздили люде, ніхто сі ни жалів, курна, всі раді були шо хоч їдут, а не йдут ! Ни то шо типерка - шофир кондюк віключів на штири мінути, би на чьоколяду дітьом зикономити, і вже ҐЄВАЛТ, дзвонят де тіко мож ! Навідкривали тих гарячіх ліній....       - Памітаю, Ігорку ! Я в тотій маршрутці типерка жию ? Горєлка тота мине зимов р'ятує. Добре, жи'м за тої кадинциї бруківку заникав на цвинтарі. То віложив'єм нев стежку до того буса.        - А я, браття мої нешчісливі, жию типерка в типлотрасі і згадую, як рури в місті клали. То були фист файні чєси. Добрішіми ми були. Їду си лєксусом по вулицє, див'юсі вісім хлопів шуфлями махают, аж з підскоком, а збоку икскаватор стоїт. Питаюсі чьо трактор стоїт ? А вни : - Солярку зикономим, курва, бдем мали на флєжку, телипню ! Фантастично приємні люде були. А ти, Андрійку, шо сумний, як ніби тибе знов мером вібрали ? На дзеґарок сі дивиш шопітнайціт мінут ?        - Та я, хлопакі, сі див'ю, би не пропустити годину, бо ми з Левком маїмо фільтри на озирі мінєти. Ви си тіко уявіт, вручну, шляк би їх трафів ! Тридетихнольоґії докола, а ми, мало, жи САМІ мусим хату біля озира розібрати, за адрис котрої тоті пєрдольоні дипутати мєстні проголосували, ше й пішки шодень по три кільомитри намотуєм покі всі фільтри помінєєм. Раньче дійсно люде порєдніші були. Нима віходка, пішов під дериво, посцєв і вся проблєма. Нє, типерка їм ше й брудне біде у міськім тулєті вочи разит !         - Ну так ! Води по півроку люде ни мали і шо ? І нич. Ніхто навит сі ни шкробав у потилицю. Всім всьо пасувало ! Типерка навит у міську раду перистали ходіти. Всюда вайфай, блютус, тридетихнольоґії, асвальт, бруківка... Навит порєдного болота ни найдеш. А тодий було люкс : йдеш си, під ногами провдиве багно чвакає, люде. В деяких місцях мало не по єйці було. Рамантіка. Ґумакі мав на всі віпадкі життє. Чи то до склепу піти, чи на роботу, чи до ристорациї...         - А памітаїте, як мож було фірму із тишчугривиньовим рахунком відкрити і оформити на ню мільйонне замовлиннє ? Типерка так нима. Мусиш про кажну копійку доповісти і досвід роботи мусе бути.         - Та так. Типерка і на порєдну роботу ни бирут без досвіду. Добре, жи я перед тим, як в бурсу вступіти, троха в мами у дитєчім садочку дворніком числивсі, то типерка з роботов проблєм ни маю.  - Люди цілком нагліст втратили. Хати на наших землях повібудовували, а я в наметі коло озира жию. По пивницєх мусим сі ховати, га ? І ходят, сі шкірят на всі зуби і карійоси. Особливо, як нас видят... Мо' тре риволюцию яку замутити, нє, браття ? - Та де, хлопакі ? Лишітсі тих думок. Нич з того не війде. Наразі ! Стрінемсі там де шодень, в церкві, нє ? Отець обіцєв, як всі дрова порубаїм, ґречкі з молоком на вичерю зварити. Бо Прокурор з Суддьою ни дают ради з тим деривом... Завше ваш, Яків Кутовий. PeSe. Так ми сі здає, люде, жи я не в тім світі сі вродив, але саме в нім, певне, вмру !

четвер, 15 грудня 2016 р.

Звоне до мене коліжанка...

Звоне до мене коліжанка.

Звоне до мене коліжанка : 
- Куба, чуїш, ти знаїш Василє, шо живе на повороті на Лікоть, там ще така стара хата колись була, шо її Петро з верхної брами штири рокі тому розібров і вінницкім продав за дві тисічі долярів, га ?
- Ну, знаю !
- О ! А в него є систра Галє, шо вийшла заміж за того вар'ята Ігорка з Понирли, шо сидів два рази. Їден раз за то, шо козу голови колгоспу знасилував, а другій - за самоубійство? Знаїш го ?
- Ну !
- Шо її свикруха так фист ни хтіла, би вна за того Ігорка штахнутого заміж віходила ?
- Ну ! Шо хоч ?
- О ! То вна нидавно з Іспанії приїхала і привезла синові айфон, а Галє го в кірницю,
об котру Василь, її брат, штири шуфлі вломив покі вікопав, впустила...
Я тодий, зі злостьов :
- Ну і шо, курва ! По холєру ти мині стіко буквів наговорила, га ?
Вона :
- Та нич. Хтіла'м повісти, жи Галє в рианімації, Ігорко знов в тюрмі, а свикруху дружина єдного дипутата мєстного з нев в ліжку застала...
В єдній палаті з невістков, в рианімациї лежат ! Гг !

понеділок, 12 грудня 2016 р.

Ґаґарін

Наглість люцка нимає меж, люде ! А ше, як вна сидит в москалеві, то опше. ...Заїжжєю я ниніка своїм Кразом-вахтовков, на свою рідну укрнафтовску заправку і кричу : - Шеф, повний бак, курва ! - та й сміло валю до виходка, бо тристапідисєть літрів соляри, то вам ни тойво. Віходжу звіттам, сі див’ю, а біля мого авта стоїт якійсь самогубець, щірінку розшпилив і лєє просто на колічко виробництва легиндарного білоцирківского заводу, курва ! Я сі пообзирав, виджу стоїт паджєро з затемненими шклами і на РУЗКІХ нумерах... Я всьо пойняв, підходжу до того телипнє, яааак запєрдолю му у вухо, аж му блютуз з носа віскочів. А тодий сі питаю так ввічливо : - Чуїш ти, ґаґарін, курва, ти шо на мій Краз шчиш, га ? Тобі шо, кутасе зламаний, дирев мало, курва ? А той встав, сі обтріпав, борзометер включів і погнав : - Тиш сам, на... туалєт занял, на... А я апщєта Ґавріла, на... ! Слиш, на... чувак, на... ти чьо, на.. сразу “ґаґарін” ?,- каже він з таков ніби гордістю.
- Но бо, Юрік у шіїсєть пиршім році, хлопе, - зачинаю му пояснювати, - перид польотом, тиж си позволив на колічько ЛЬВІВСКОГО автобуса насцєти. А знаїш, шо з ним потомка сі стало, офермо ти псковска ? ГА ? Розбивсі прі іспитанії, курва, десь над матушкай. А типер помисли си, хлопе, чи то не кара небесна була за його паскудний вчінок ? І ше подумай, як ти типерка свою провину бдеш іскуплять ?
А той сі подивів на мене і рже, падлюка : - Ти чьо ? Міня пуґаїш, аґризак ? Тодий я вже ни стерпів і ґвізнув з двох пальців. З вахтовкі виглінув Петро, помбур*, і сі спитав :
- Проблєми, Куба ? Я кєвнув головов і Петро повністю виліз з кабіни. Мушу повісти вам, шо Петро має дві рукі і обидві десь на сорок семий тєгнут, якшо по взуттєвих розмірах мірєти. Він, як трилітровий слоїк бімбру в лабу бере, то в него великий палиць з вказівним до купи сі стуляют... Зросту в него десь за два метри то точно. А ше, би’сте знали, єден помбур заміняє, як мінімум, два штанговози. А в мене у вахтовці такіх помбурів двайціт штири сиділо... От ! Сі див’ю, а з того паджера ше три самогубці вилазят. Але Петро не став чекати, покі вни підойдут, схопив Ґаврілу і кінув ним в джіпа. Той полетів, як конкорд над парижом, пробив лобове і застрєг в заднім вікні баґажніка, звісивши голову свою кудряву на запаску. Тоті три його колєґі по нешчастю, як увиділи політ свого ґаґаріна, враз їм сі перихтіло робіти якісь паскуцтва в нашу сторону і тому культурально сі спитали : - Чєм можим памочь, рібята ? То я сі питаю в тих йолопів : - У войску були, курва ? - Да, служілі, а чьо ? - А нічьо, курва, бігом на заправку, купили штири... нє, чекай, - кажу, подивившись на Ґаврілу, - три зубні шчіткі і Краз стає чистим, як операційна перед провірков зи санстанциї. Тутка приїхали поліцаї, шо їх тоті вар'яти вікликали, то ми в них зразу мигафон пожичіли і наші самогубці зачєли їден другому підбадьорливо кричати : "Слава Україні !" і "Смерть москалям !"
Я вам скажу, шо моє авто за сорок мінут стало такім блишчєчим, якім ни було навит з заводу. Заправка зразу річний плян по продажу поліролю і зубочісток перевиконала, бо вни навит поміж рисорами болото вічистили. А хлопакам з заправкі начальство три дни відгулів віписало і премію. Повім вам, люде, жи ми фист толєрантний нарід, як бойові мурахі майже, і тому ті паталахі ше файно ся відбули, курва ! Бо ви си уявіт, люде, шоп з ними було, якби вни у себе в мавзолєю, наприклад, лєніну на ногу насцєли ? А то шо Ґавріла з моїм Кразом зробів, курва, хіба не то саме ?
Завше ваш, Яків Кутовий. *помбур - помічник бурильшчіка

неділя, 11 грудня 2016 р.

Правила Порожнього Вуха...

.... і сліпого вока !!! То бде фист ЗЛИЙ допис, люде ! Но бо жиємо по-новому, робим шо хочим, курва ! Рубаїм ліс тисічами кубів, продаєм го, курва, потомка йдем до церкви, сповідаїмсі шчіро і споко пхнем знов до лісу на шашликі, би сміло сі обурювати, шо якесь падло дирева позрізало і нима де з колєґами горівкі сі напіти... Як то возити сміттє по цілій Неньці і робити вигляд, шо то ни моє, нє ? А мож стрітисі з сусідом за пивом, посидіти си файно, а потомка з радістю насрати у него в під’їзді. А в наших хатах не є так добре, як може сі показати зидвору. Жиют ту цілком ріжні люде. Є законний пияк, шо мирно спит на сходах типлими вичорами, покі його кубіта не затєгне домів. Тодий він спит в своїм калідорі під креденцом, пускаючі булькі з носа. Є ту дідо, шо варит самогонку, котру потомка продає пиякови, котрий чєс від чєсу спит на сходах. А в діда є дочка-мидсистра, шо чєс від чєсу прокапує пияка, котрого жінка тєгає по під’їзді зранє до вечора. А їдного разу приніс пияк до хати горівки дідової, попив і вмер. А дідо, курва, жиє, бо протівоударний. Нич му нима, вдів си краватку та й пішов на парастас.... Деколи ми, менш-більш твирезі, білимо фасад і сходову клітку вапном перед свєтами. А на свєта в наших селах-містах завше діютсі якісь цуда. А то дітиска ся труют на фистивальох, дякуючи йолопам, аж поїзда стают посиред поля. А ше цигани, як завше, після сніданку ріжутсі межи собов в животи і ноги. В центрі, по багатовіковій традиції, п’яне авто зносит лишній илєктричний слуп. Охоронники з супирмаркєту б’ют пашчі клієнтам, би нагла поміч сі не розслабляла і могла спокійно сі трєнірувати накладати скобкі на їх дурні голови. Мєстні поліміліцаї зато мают дармову атракцію на чисть свєта. Цілодобовий склеп, завдяки алковирблюдам, перевиконує плян на штири місіці впиред, але бідакі немают паперу на чекі і того їх не дают, але ПОДАТЛИВА слюжба ані раз не риагує, бо нима гроший в бюджиті ! Бо йолопи, курва ! А йолоп, люде, то настрашнішіша зброя в світі. А ше крашче, як він ше й телипень. Бо нима інчої ґівери*, котра б нишчила ліпше за него. Файно, як твій шеф - йолоп. Тодийка мож з колєґами з него сі посміяти за флєжков. Люкс, коли мер міста -телипень. Але не твого міста... Добре, коли головний архітект - бовдур ? Сам ніц ни робит і другим ни дасть. Того і так жиєм, шо подерті риклямні шчити вже нікого ни дратуют, а люде сі тішат з елєминтарного : як прєтают плошчу коло ратуші !
Елєґанцко виглідає, як дружина - курва, нє ? Але ни твоя... Файно, коли сусід - оферма. Потіха, курва ! Як в поліміліциї телипні, то тиж норм, нє ? Стрілєют єден другого, аби не сумно було. Жєль їх троха, але нима на то ради. Но бо порожні наші вуха, люде ! Пусті наші вока ! Ніц тамка сі ни затримує ! Але тре жити впиред ! Кольорово, курва ! Тіко актив, позитив, з чирвоним серцем в голові, в зилених мештах під жовті сподні ! Йолопнутий, але завше ваш, Яків Кутовий. *ґівера - зброя

понеділок, 5 грудня 2016 р.

Голий Вася 2

Голий Вася - 2


Отово сиджу зара, клоцаю єднов руков, а на єдно воко нич ни виджу, курва ! А фсьо за провду ! Бо моя мантелепа прочітала байку про Голого Васю і відмінила всяку димокрацію в моїй хаті.
Ви би знали, люде, шо я за авантуру мав вчера після того, як Ядзє прочитала тоту оповідку ? Спочатку вна верешчєла, як завоцка сирена, шо біжит до суду подавати на розвід. Потомка сі подивіла на дзиґарок, а то була пирша година ночи, но то зачєла товкти начинє. Коли тарелі сі скінчіли, схопіла віник. Я повів їй, шо вона з ним, як єдно ціле, але дарма, бо ручка від него з радістю сі переломила на моїй руці. На тому операція з розкруткі мене на то, шо я є прототипом Васі, сі не скінчила. Зачєвсі допит з пристрастью і торшером просто у воко на тему : кіко раз в життю ти мині зрадив, телипню ? І нисуттєво, шо то всьо було до женячькі з нев і, шо її тодий ше майже на світі ни було, тиж не арґУмент. Всьо сі рахує, як кровна ізмєна, курва ! Врешті мої доводи так і не були вислухані, і залишкі ночи я провів в калідори на канапі, тримтячи від страху бути задушиним за то, же’м сі цілював з Наталков Пелихатов у дитєчім садочку, а в дисєтім клясі, перед віпускним, відцюпцяв Каську Кудлату. Ни помогло навит то, жи за мене сі вступили всі мої колєгі в радівусі сімдесєти кільомитрів, пів тіліфонної книжки і класна кєровнічка з Опакі. Остатня, провда, незнала у шо ходит в нашій суперечці, але всьо їдно кєвала головов на мою користь і казала, шо я був самим провдивим золотим мидалістом за всю історію школи. В то вже навит зачєв вірити наш постерунковий на пенсиї з третого будинку, котрий в чєси мого дітинства служів у дєцкій комнаті міліції, і з моїм татом був знайомий через мене, бо фист часто з ним сі стрічав. Але жадна коліжанка, жадна кубіта старше вісімнайціти років не ризикнула вступати в дискусию з Ядзьов навит на віцтані восьмого повирху. Но але поволи моя кохана скінула ґаз, пошкрабала сі у фризуру і семибальна бур'я зачєла затихати, але віпала у вигліді підисєтицентиметрового снігу на Закарпатті, оминувши Галичину. Друзі зі Сваляви, Перечина і Синяка можите зачінати кідати в мене собаками. Я з задоволиннєм передам Ядзі ваші побажаннє. Но, а ви галицькі байґарі тіштесі, жи вас оминуло ! Бо кубіта, люде, то як авто, курва, всьо залежит від пробігу в кільомитрах, а вже яка сигналізация на ній, розвал-сходжинє, то вже питанє трете, нє ? Но і ґуму на ній ни забувайте перезувати, бо зима сі зачєла знинацка. Беріт ту, шо подорошче, то їм фист сі подобає. А накінец я вам повім такво, люде : Перегорни ! Було-минуло ! Живи впиред і ни марудь ! Завше ваш, Яків Кутовий.