четвер, 21 вересня 2017 р.
600 чи 900?
Люде, чи виділи’сте провдиві цуда? Як нє, то я вам повім де мож на них сі подивити на живо!
Отож, їдете свєтов Галичинов, троха вправо, далі вліво, а потомка валите гет просто і знов за кольцом направо, но і маєте цуд місто. Передмістє Млинок сі називає, фист ладна місцина, я вам скажу. Всьо ту є, люде, всьо, шо душа си забажає.
Раджу зразу йти сі подивити на Ратуш, бо то є найатракційніша будова в цілім районі. Тіко мусите взєти си пропуск, бо муніціпали-ексгібіціоністи з дротом в руках ту фист суворі і так просто можут не пустити. А ту вежу з дзегарком зара ремонтуют професійні альпіністи, котрі підкорювали Кіліманджаро, Ельбрус і Пізанску Вежу по п’яні. На тім же ж пляцу, шо дбайливо викладений бруківков Кличка, є свіжовикопане метро. Його ви зразу пізнаїте по елєґанцкій цвинтарній огорожі. Шо там є в тотій пивниці наразі ніхто незнає, бо ше го до кінцє не отворили. Я си мислю, жи то бде єкісь надсучасний об’єкт для потреб містян на випадок закриття розливайки, шо наразі функцйонує в андеграунді на вул. Шолом Алейхема.
В Ратуші цього надзвичайного міста засідають професійні жонглери земельними ділянками. Заступники-ілюзіоністи в єднім моменті перетворюют гараж на повноцінну віллу і переконливо тулять цю інформацію людьом з позавладних габінетів. Хронічні депутати зі своїми позафракційними друзями кажної сесії проводят смертельні номери із засовуванням вказівного пальцє в ніс оден одному в перервах між засіданнями. Чиновники-еквілібристи на кількох посадах зустрічаютсі ту частіше, ніж гриби-підгазетники в Парку Нановонароджених. До речі, в тім парку, як і в решті інших, ви можете увидіти єдину в світі живу скульптуру Пісяючого Туриста під кажним третим деревом. І не єдну.
Но і я вам скажу, шо дуже делікатні посадовці в тім місті жиют, бо неординарно реагуют на простих людий. Недавно єден такий оголосив себе потерпілим від свавілля громадських активістів, сів в самальот і полетів моцно терпіти в країну пірамід і Хеопсів.
Сільзавод, збудований ше за царя Нерона, досі ефективно, з гонором і з допомогою небайдужих містян, відбиває атаки податківців на батарейках та спокуси єнчих владних мужів. Невидима сміттєсортувальна станція під керівництвом дресированих обранців тиж є неабияков атракційов цього дорогого, в усіх сенсах, міста. А ще ту є басейн, плавно протікаючий в майбутній боксерскій зал, шо тиж прикрашає монумент слави нинішної влади. І то ше не всьо, люде, але наразі вам і того доста. Приїдьте і самі сі подивіт.
Проблєма тутка лиш єдна і велика - кіко тому містови літ? Бо єдні кажут, жи шіссотпарканайціть а другі, шо мало не тищу! О! Но а то є фист важливо, люде! Бо всьо в тім місті є, люде, всьо, шо душа си забажає! Крім дати народження.
Завше Ваш, Яків Кутовий
суботу, 9 вересня 2017 р.
Пані Ґєня
- Кубусику, коханий, дай Боже ті здоровлє! Давно’м тя не виділа! Якій ти великій став, а ладний якій, йойой! Троха полисів, дрібку посивів, але ніц, файно сі презентуєш. Здалека то би'м тя не спізнала! Як ся маїш?
І тихонько на вухо мені:
- А та красунє збоку, то твоя Ядзє? Алллле, яка файна, як квіточка коло тебе. Вна з Попелів чи Ясеници?
І знов голосно:
- А ти знаїш, жи в нашім місті виликі проблєми?
- Єкі, пані Гєню?
- Та вчити дітий нема кому. Всі файні вчителі повмирали, або ду.. кхм, підлоги в італіях витирают. А то є біда, я тиж колись в школі на півтори ставки робила, я знаю.
- А шо вчили’сте?
- Та нич’єм не вчила. Прибиральницев була. Але’м часто вчителів підміняла, як вни на закупи бігали. Тому я добре знаю шо до чого! В мене на уроках завше порєдок був. Шось не так - шматов по писку і тишина. І в тулєті завше чисто було, ніхто не смів навит курити. А відтоді в нашім БорИславі тіко єден порєдний виходок - на автобусній. Добре, жи в нас парк на півміста, то люде дают си ради єкось…
- Пані Гєню, а шо вчителі до вбиралень мают?
- Та зара! Якось була’м в єднім віходку. Завше там було купа гАзет, а ту сі див’ю - лежит книжка з математикі, ,відкрита на Теоремі ВІєта! ФРАНСУА ВІЄТА, хлопе! То така формула про коефіцієнти многочлена через його корені. Ти знаєш таку формулу?
- Та нє, пані Гє….- Єкі, пані Гєню?
- Та вчити дітий нема кому. Всі файні вчителі повмирали, або ду.. кхм, підлоги в італіях витирают. А то є біда, я тиж колись в школі на півтори ставки робила, я знаю.
- А шо вчили’сте?
- Та нич’єм не вчила. Прибиральницев була. Але’м часто вчителів підміняла, як вни на закупи бігали. Тому я добре знаю шо до чого! В мене на уроках завше порєдок був. Шось не так - шматов по писку і тишина. І в тулєті завше чисто було, ніхто не смів навит курити. А відтоді в нашім БорИславі тіко єден порєдний виходок - на автобусній. Добре, жи в нас парк на півміста, то люде дают си ради єкось…
- Пані Гєню, а шо вчителі до вбиралень мают?
- Та зара! Якось була’м в єднім віходку. Завше там було купа гАзет, а ту сі див’ю - лежит книжка з математикі, ,відкрита на Теоремі ВІєта! ФРАНСУА ВІЄТА, хлопе! То така формула про коефіцієнти многочлена через його корені. Ти знаєш таку формулу?
- Ціхо, та дай договору. Вчора була’м в Дрогобичи, то там цуда, я ті кажу. Жадної порєдної убікациї* нема. Туристи ходєт з тіліфонами, як шуфля гурніка*, позирают на тоту спадшчину історичну і шмарклі об газетні кіоскі витирают. А жадного порєдного тулєту НЕ-МА!
- І шо?
- А нич, Куба! В тім Трускавци то такє саме. На день міста файно ми з коліжанками посиділи’змо. Курей їли такіх великіх, як голова голови колгоспу нашого, царство му нибесне! Фист мудрий хлоп був. О! Потомка доправили’змо кавунами. Но та й притисло ня по малому. Я до виходку, а там, де для кубіт було, то вни ресторацію відкрили, кажут мені - з другого боку йдіт. Я пішла, а тамка по штири гривні, но бо день міста! А перед тим було по дві. Гет подуріли і страх втратили. Але я їм повіла, жи пожаліюсі Садовому (бо вни з мером Трускавцє з єдної “помочи”), то вни мене задурно пустили. Аж два рази, бігме…
- Ну і...
- Шо ти нетирплєчий такий? Потім погнали до Східници. Тамка недавно сі відкрила Вишча Школа Магіїв і Екстрасенсів всякіх. Ну! Поїхали’змо, би содової на рано си набрати. Людоньки, я ше’м такого не виділа! Стоїт буда, люде кажут, жи то бювет з водов, а мені вно фист на кльозет похоже. Тако й не набрали ми води, бо ся збридили. Но і до чого я то говору? Аби’с знав, хлопе, як нема порєдного вчителє, то нема кому навчіти тих зас… обранців, шо типерка при владі, шо хата зачинаєсі з ВИ-ХОД-КУ! і місто ТИЖ! Ясно, нє? Бо то є ЛИ-ЦЕ і з тим тре шось робіти тирміново! А в тебе, Куба, дуже розумна кубіта, так!
- Відки знаїте?
- Та бо вна мовчит цілий чєс, шєнуй її!
Завше Ваш, Яків Кутовий
*гурнік - шахтар, *убікация - туалет
пʼятницю, 1 вересня 2017 р.
День ЗІЗНАНЬ!
Вчителям не читати, бо зара я вам запєрдолю дуууже злий допис. Про то, курва, як тре жити, але чось ми так Не живем!
Но бо нинька Перше Вериснє - ніби має бути саме той день, коли хтось там ніби повинен звідкісь видобувати знання. Але то зовсім не так, курва, бо сьогодні ніхто нич не робит. Но бо всі стоят на тотих лінійках, слухают, як мер (можете замінити на будь-кого, суть не зміниться) вчергове обіцєє зробити те, що повинен робити і БЕЗ обіцянок. І знову ж таки - ніхто сі не вчит, курва. Тіко цілий день мелют бздури. А потім тати-мами наймают репетиторів, бо дітині вчитель не дав знань. О! А репетитор дуже часто оказуєсі тим самим вчительом, котрий мав би тоту дітину в ШКОЛІ вчіти! Або колєґою того вчителє!
А перед свєтом всі лазят по місту в пошуках квітів, чоколяди і коняків. Далі, після лінійок, тоті, кому то всьо спрезентували, шукают, де би ше потєгнути сотку-другу, або й залити пашчу, зблюватись остаточно і затишно заспати на колінах якоїсь хімічькі. А вчитель праці, після дози, обовізково стане вчителем співів, нє? Скажете: не всі такі? Погоджусь! Але вистачит і одного такого прикладу, щоб відбити бажання ходити до школи.
Тепер си уявіт такво, люде! Ви наймаєте плиточника, шоб він зафігачив вам у ванній плитку. А він місяцями розмазує клєй по всій хаті, бухає кажної п'єтниці, свєткує день плиточника, штукатура, маляра і пиздобола,а ви все їдно мусите му за ті дні платити. А ви весь той чєс терпляче сі миєте в мидниці на кухні. Потім він, з горем пополам, виконує своє завдання і ви си мислите, шо то всьо, але то, курва, знов не так, люде! Бо потомка ви мусите касанути ше й такому ж "репетитору", аби він за тим сраним майстром попідтирав всі його ґанжі. А ше через рік приходе ше єден такій і перероблєє все по новій. Файно, нє?
Я тиж ходив до школи, люде, і то була попєрдольона система, і таков вна сі лишіла. Ніц сі незмінило за десяткі літ, НІЦ! Лінійки, квіти, промова директора, оплески, п'янка... день вчитилє, квіти, промова дурня з відділу освіти, оплески, п'янка...
А тому - З Днем ЗІЗНАНЬ вас, люде!
Зізнайтесі, хоча б собі, шо шо в День Знань ніхто сі не вчит, а замість проплачених з нашої кєшені, принаймні, п'яти уроків, ми маємо цілий ф'ют!!!
ВЧИТИ ДІТИЙ КОЛИ ЗАЧНЕТЕ, ГА?
Завше Ваш, невдячний учень Яків Кутовий.
Підписатися на:
Дописи (Atom)