неділя, 24 квітня 2016 р.

Чиста Сатисфакція

По всій Неньці цілий місіць проводитсі геніальне прибИранє. На Львівскій митници за чєс того міропріятія найшли вісімнайціть пуделок з-під холодильників, повні зелених призидентів, блишчєчого камінє і памперси з турбонаддувом для пирсоналу у випадку провєркі. В ґабінеті всіх міністрів гідропневматичнов швабров з лазерним пріцелом, при помочи "Білизни", відтирали з парапету тінь Зайценюка. Відтерли, курва ! В лісовім господарстві Сколе відкопали надсучасний підземний паркінґ для лісових ешелонів з вертикальним взльотом, а ше три фіри з наноприводом для швидкісного збираннє чиримші, залежі котрої ся знаходят в околицях цього, знаного всім, зимового травмопункту. Млинківські цигани попрєтали дорогу до села, а при оказії почистили добру пару обор від гусей, курей і прочої нечисти. Заслужений медіум Дрогобича разом з еменесниками на Шпихлірі виявили перші примірники ґазети "Фортуна", вибиті на каменєх Опацьких скель ше до нашої ери. Вуйко Франек, недавно, при помочи тої ґазети, за штири дни продав встид-позор цілої свойої родини - "Москвічє", котрого ховав дотипер в стайни під сіном і боявсі, би сусіди го не увиділи. Поліцаї Трускавцє виявили перші доісторичні поселення здихлів на Помярках і комсомольскій білєт голови сільради Закамарників, котрий типерка лікуєсі кавалком асвальту, прикладаючи його до хорої голови під музику AC/DC. Головний лікар Стебника винайшов антивірусні шмарклі, зробив ними шчепленнє всьому медпирсоналу і вни, прибравши три слої листє, уздріли цвинтар носових перегородок, адиноїдів, гланд і залишки атеропоставiтамiнозу внутрiшнього апендикоксу. В БорИславі люди моцно взєли на порукі мєстних дворників, довгохвостих муфлонів і цегляних оленів та зробили за місіць то, чому ті не давали ради двайціть п'єть літ. В тім місті, взагалі, не тре нич шукати, крім води і пулдупи зза кшака, бо нафта сама пинзлює у підвал людьом, але войско коломойскє з тим ніц не робит. 
...Рамантіка, любов, коханнє, сльози, шмарклі, мокрі хустки, діраві шкарпитки... Алярм був правдивий, всьо блишчит і пахне, а ви памітайте тово, до холєри: 
- Прибираючи в голові, не торкайтесь серця ! 
Би'сте здоровi були ! 
Завше ваш, Яків Кутовий.

неділя, 17 квітня 2016 р.

Котел i гриби

Цілий тиждинь по тілівізору брехали, казали правду і співали про нового прімєра для всіх міністрів. Але я про Пейсмана нич не знаю і тому про него повідати не бду. За сто днів і ночів може шось наклацаю, як чемним бде...
         У вівторок заслала ми Ядзє до склепу купити пичириць. То я чемно купив, приніс до хати і... дістав’єм  в пєрдоль за то, жи ті гриби з плісінню оказалисі. Тодий я беру ті холєрні шампіньйони під паху, йду до продавчині, пробую шось пояснити і виджу, як передо мнов сі відкриває капот від КРАЗА і зачинає ричєти, як мОтор від того ж авта, але вже без рури видихової. Потомка сі виявило, жи то був писок тої пані, а ричала вна, шо гриби акцийні, тані, як повітрє і вопше якої франци ти сі народив на той світ,
хлопе ? - вібрувала та стара Грибницє. Я втримав себе в руках, оповів їй всі доісторичні прокльони, чарівні побажання моєї бабці, а в кінци показав їй свій імпічмєнт ! Вна, як то всьо вчула і увиділа, язик їй на ґудз сі завізав і впала вна у літаргічний обмурок з авітамінозом. Положиласі просто помежи морквами з бураками і заштивніла. Я троха сі відсунув від неї, задзвонив до власника склепу, повів му свою фамілію, спитав його прізвишче і він довго сі вибачєв у мою лєнову, пообіцявши завтра впорєдкувати гриби
і єнчі овочі разом з Грибницьов. Я му повірив. Перевірив. Так сі стало.
         А в читвер врешті сі скінчила епопея з моїм котлом. Коротко, то було такво :
колись я си купив котел, вироблений в Неньці (бо я - патрійот, до холєри !) маркі “Тіпловест”. Ґваранція сі скінчила за рік, а за три рокі він зачєв сі викабелювати. Гріє, курва, не гріє, най го шляк трафит. То я сі вкурвив і затіліфонував до сервІсу в Дрогобич. Приїхали хлопаки, молоді і мудрі. Шпортали в тім котлі шодень на протязі двох тижнів. Я вже си помислив, жи за той чєс мож було зібрати новий з мєстного шроту. Мінєли то кляпан, то кран, то шось пуцували, то переставлєли, не могли найти причину. Але грошів не брали. І то ми було фист як дивно. В кінці дойшли до висновку, жи шось в головній платі гавкнуло і тре мінєти, або римонтувати. А вна така дорожезна, жи шок ! Поставили тимчасово СВОЮ плату і за три дни привезли МОЮ, відрихтовану. Ціна виявиласі поміркованою, а як взяти до уваги тоті два тижни, то взагалі ! Хлопаки - молодці, зробили все фахово і найменшим коштом. За шо я їм фист як вдячний !!!
       ( колєзі по сусіцтву то саме сі обійшло в штириста долярів, кредит у банку і жадної гваранції на будуще... Але в него були єнчі “фаховци”).

         До чого я то всьо ? А до того, жи в Неньці нашій шось та й сі робит, шось сі мінєє. Тєжко, зі скреготом, але йдем вперед. Тому - будьте вдячні Господу, тіште сі життєм і цілюйте на ніч рідних. І памітайте - наступним президентом бде ЛЮБОВ !

                     Завше ваш, Яків Кутовий.

PeSe. Аааа, чули’сте, жи Тараса Ку поставили головним селянином Неньки ? Чи про то ви вже знаєте?...

Козирний дильфiнарiй

В Трускавци сі відкрив дильфінарій ! - повів ми син, ну то я зразу накидав повну фіру дітваків та й поїхали'змо там. Корок перед тим завєдєнієм, який я тіко в тілівізорі видів. Колєйка* в касу, як за срайтасьмою* в совєцькі чєси. Псів моїх не пустили до середини, але то собі хіба зле зробили...Бо я тіко штири з собов взєв.
Зайшли ми, на суфіті* всякі фарфоцлі* висят, посередині вЕлика баюра, а там такі люксторпеди пливают, шо ховайсі. Але яка то атракція, ви би знали ! Шіст дильфінів і три морські кОти. Такі файні бузі* мают. ААА ! Ше пару хлопів коло них ходят з патиками в писку, кажут, жи вни трєнєри. Шо тоті рекіни* тіко не вироблєют ! 
Цуда-дива ! То не зовсім риби, бо дихают, як людиска, але розУму в них більше, принаймні ніж в мєстних депутатів то точно. 
Оден дильфін, правда, троха лінтюх, бо пукі му в писок рибу не положиш, ніц не бде робив. Ніби мер БорИслава в травни місяці цего року... А в червні вже й не 
тре було ...
Як ті риби сі називают по імені не памітаю, але мислю жи Руслан межи них мусит бути... Рахувати вни вміют, співати, танцювати, но і пливают суперкльово ! Єден мОрський кіт сі називає Місько, а дві кітки - Зуля та Ліса. Дітиска так сі тішили, ніби то Свєтий Миколай до них прийшов. 
А як вийшли ми звіттам, тодий сі зачєло. Ґвалт на паркінґу стоїт страшенний, бо то мої пси фіру охраняют і ніхто до жадного* авта підойти не може. А чи я не просив їх би пустили бодай двох вівчурів зо мнов на дильфінів сі подивити ? То, покі'м не від'їхав єм фіров, ніхто з місцє сі не зрушив. А як на сто метрів віддалив сі, то такі брава* били, 
ніби то я - тотой дильфін чи кіт мОрський.
І ше, як на мене, то недобре жи не мож сємочки їсти тамка, попкорн тіко... Шо то за пискокримінація ? І ше тамка бракує мОрського лева, правдивого. Я в Трускавци єдного ЛЕВА знам, але невідомо наскіко він мОрський. Білі ведмеді тиж би не помішали. 
А ше кажут, жи то найкозирніший дильфінарій у всій Західній Україні, а може 
і в Европі... Привіт, Скадовськ ! 
Мислю, жи в БорИславі тиж тре такє цудо втнути. В нашім культурально-спацерунковім* парку є велика калабаня, тамка пливают такі огроменні карпи, як пні після екольоґічної анспекції. Лишилосі тіко найти трєнєра серед свіжих депутатів, який научит їх рахувати-танцювати ліпше за трускавецьких дильфінів. Отоді в БорИславі зачнесі житуха, спонсорів всяких понаїде...

                      Свєту правду повів завше ваш, Яків Кутовий.

середа, 13 квітня 2016 р.

Ненаписане - 2016.

- Вбий того цьвока, Петрику, пійзаж повішу !
- Звар'ювала'с, Марисю, я шо - мордерца* ? Як я го вб'ю - він же жилізний ?... 

... В гаражи стоїт середземна спецфіра*, готова до взльоту і, ліниво махаючи вєнтілятором, чекає ґазду. Циганська охорона, забздівши, але завше готова до алярму, грає в карти з якимись кольоровими гуцулами.... На плоті сі сушит, випраний місіць тому, хідник. Когут, віднайшовши себе в поезії, гонорово йобкає вірши на всей район. Єдиний, на всьо село, зеґарок* іржаво цИкає тривожні мінути. 
На підлозі в халупі валяєсі недоторканий, запечений в тісті, крілик... На столі мидниця з алівьйе, в ній лежит голова Голови Сільради. По повалі та стінах мирно сповзают натюрморти зі скумбрії, кількі в таматі та залишків рігалєтто, накідані льогкім взмахам руки і рота Голови тої ж Сільради ! В повітрі, навит неозброєним носом, чути стиль Майстра ! А над тим всім стоїт його дружина вся в бігудях, майтках* по коліна і мештах на босу ногу та поволи вибирає залишкі квашених вОгирків із залишків волосся голови Голови. Дітиска сі дивлят мультікі "Нупагаді !"по тiлiвiзору "Рубiн", шо сi переключєє ручков від двирей. Cтарша доця в порнопіжамі сидит си поряд i клеїт дipки в райстопах* француським лаком... 
....Другий рік за плотом стоїт зацофана голота разом з недобитов антеліґенційов, з клунками і плякатами напєрєвєс у кількости вОйска, танцюют лєзґінку в реклямних паузах і вимагают закрити мармулядний цех в сусуднім селі... На чолі демонсрації - червоний, як цегла, курдупель*, без жодної клавіші в писку, жльопає з ґвінта* пітидисітиградусний бімбер* !... 
....Посеред волошково-пшеничного поля розквітла #удумбара*....три тищі літ позаду... 

Завше ваш, Яків Кутовий. 

*мордерца - вбивця, майтки - труси, повала - стеля, зеґарок - годинник, 
мидниця - тазік, райстопи - панчохі, з ґвінта - з горла фляжки, фіра - підвода, курдупель - низькорослий чоловік (зневажл.), бімбер - самогон, 
удумбара - ґуґєль в поміч.

неділя, 10 квітня 2016 р.

Радийо Бухів*.

В місті нафти, газу і води по годинах зачєлосі капітальне очишченнє. Наразі нарід прибирає правдиве сміттє, шо лежит по фосах, корчах та калабанях. Потомка, певне, сі возьмут за то, шо в ґабінетах... О ! І то є фист як добре, бо при оказії, на території Бориславводошкандалю під трачинєм і бланками квітанцій за послуги, мєстні депутати найшли правдиву мініГЕС, правда троха недоукомпліктовану. Хтіли ї здати на металолом, вже зателєфонували до вождя їдного плємєні, але ту сі появив Oleh Правий і спортив їм всю сатисфакцию від майбутньої купи грошів за жилізо. Олько зобразив із себе тирмінатора, опечатав той аґреґат і повів : - I'll be back, курва ! І написав вЕликий трактат у фистбуку на ту тему. Типерка через него всьо місто має у вівторок сі зібрати у міськовій раді і рішити, шо з тим всім робити. В Дрогобичі Кличко нелегально сі зустрів з Кучмов. Тарасом. Головов міста ! За то, жи Тарас го прийняв, Віталька подарив му штири квадратові метри бруківки просто зі свойої обори під Кийовом, по котрій він шарґав боксерками чілих девіть літ. Тарас му віддячив і пообіцєв, жи пришле му в столицю два крази шутру, котрий лежит на матадорі вже єдинайціть років і легко заріс травов. На тім тижні в місті спудеїв і Котермака сталасі ше їдна, не менш важлива подія. З файного міста Тернопіль стартувала перша партия паперової ґазети “ Медіум Дрогобиччини”. Головний реАктор і контактер з позасвітами Марія Дрогобицка запросила навит циганского барона зі Сваляви на тото свєто. Він залишив празник всіх циганів і просто звіттам прискакав на правдивім коні Шариф Дансер. Я нікому нич не бду оповідав про спонсорів і хто то всьо порішав і поклєїв, але з вас, пані Маріє, флєшка доброго старого Hennessy Beaute du Siecle Cognac. Чули’сте, Philip Йоґуртшніцель ? В маю, як прибудете в Неньку, завітаєм до Марисі на каву з коняком. В Трускавци і Східници тиж всьо люкс і спок, здихлі приїжжєют ригулярно, поволи п’ют воду, мастят сі глинов з берегів Стрия і Тисмениці і вигулюют спортивні костюми вечорами на дептаку. В п’єтницю був у брата, в Лємберґу. З вікна його хати видів, як єден хлоп йшов си, певне, з хресної дороги, бо був змордований, кидало ним по корчах і до асвальту багато раз. Так сі стало, жи в певнім моменті він не зміг встати, мабуть молитви дали фист в голову ? То він сі положив коло баюри і лежит. Не пройшло і п’єть мінут, як надлетів хлопчиско і давай го підоймати, а той сі сопротівляє, не встає. Тодий надходит ше єден і вни разом потєгнули го, певне домів. Два рятівники за п’єть мінут !!! То є двайціть штири на годину, курва ! І хто ми типерка повість, шо в нас нема порєдних людей, га ??? А ше у Львові “Карпати” знов заграли у футбол ! На цей раз в ніч’ю ! Просто з Бухова всіх люб’ю і цілюю завше ваш, Яків Кутовий. *Бухів - читай А знаjeте як в Схiдници на медведiв полюют?

Вінкєль* тижнє (3-10 квітнє)

Тиждинь минув аліґанцко. Пирше квітнє минуло файно, а після него сі зачєло, курва ! Спочєтку нашого Татка хтось взув ... у офшорні мешти і таку саму краватку і то увидів весь світ. Питько зі встиду аж у Іпонію полЕтів, бо не міг людьом у вочи сі дивити. Іпона мама поґласкала го плечих і він троха сі успокоїв. Іпонскі діти читали му свої хайку... 
Потомка головний скотиняка Неньки притігнув на Лису гору циганів, астрологів і корову та й зачєв з нев всякі магічні маніпуляції робити. О ! Пляшко перше хтів посягти на її годність, але цигани з ґрінпісу не дали му того зробити. Тодий він поцілював її в писок, посцяв через своє ліве пличе і ґвізнув* корові у вухо раком з гори. І та магія подіяла, бо вже в неділю прімєр всіх міністрів Зайценюк рішив поміняти ставку. Бо та, шо є, му вже не пасує і він про то повів нам всім у тилівізиї. Типерка замісто него буде корінний полішчук Вова Пейсман. Подивимосі хто з них який прімєр ! 
Сімсот прокурорів достали статус учасника АТО. Курва, та то цілий полк ! Теперка я розумію чого москалі не хочут сі вступати з нашої земли. Кажному цікаво сі подивити на живого прокурора в танку. В них, певне, там ціла колєйка* сі вистроїла. Приїхали на Донбас, полазили, жадного прокурора не найшли і домів. Тамка сі питают : 
- Ну шо видів ? 
- Видів !!! 
- Живого ? 
- Живого !!! 
- На танку ? 
- На танку, на танку !!! 
І всьо, нова партія придурків бігає по степу слуг народа шукає... 
Єден такий сиромудрий скурвисин по фамелії Суз хтів бувшого, але кажут, порєдного, прокурора Паська, закрити теперво вночи у Кийови.... 
У Сваляві відмітили Динь Всіх Циганів, про шо повіла Volika Zuzak. Стрілєли фаєрверками з рогаток, луків і навит з гаубици чєсів австро-угоршчини, заряженої крумплями з пасольов. Іхний вождь літав по свєті на чорно-білім коню і обіцєв всім, жи наступного року купе си кольорового, най тіко наскладає троха грошей. Навколишні селяни всіх пернатих сховали в камерах хранєнія Мукачевого. Між охранніками і курами часом виникали льогкі ножові зіткнення на користь перших. 
Якась Маша Симович повіла у фистбуку на всю Неньку, жи вна си хапнула кавалок Труханова. Мер Одеси на ню фист сі обідив і подав у суд. Той виніс рішеннє, жи типерка Маша мусит спростувати ту інфу на камеру вже перед цілим світом, ідучи на руках з долини догори по потьомкінскіх сходах. 
Голєндерскій рефериндум показав нам штивний* іменник з трьох буквів і то, жи нам до Европи ше сто літ раком верхи на тачках на єднім колічку. 
Моя Ядзє купила ми нові ґумакі і я мусів три дни метати по полю гній, а Ромусь з монополю* зато мав файну вирочку в той чєс. Бульба в тім році буде тана*, як ніколи, згадаєте моє слово ! 
Завше ваш, Яків Кутовий. 

* вінкєль - кут, ґвізнув - свиснув, 
монополь - магазин з алкоголем, 
штивний - твердий, 
тана - дешева, колєйка - черга

субота, 9 квітня 2016 р.

Бориславшькі кОти!

Повім вам про бориславських котів.Правдивий бориславський кіт є чорним, як нафта, бо шодень нев сі вмиває...Ті кОти фист які тверді духом...як Уріцкі скелі майже. А щирі серцем, як мражницьке озеро зимов. Не то шо тоті трускавецькі...То страшні ліньтюхи. Вни такі ліниві жи навит, як увидят перед собов мера міста, то навит сі не поворухнут.
А правдивий бориславський кіт, як вздріє на вулици голову міста,
відразу го подрапає від коліна і вище...І тому в БорИславі нема мера,
а є - в.о. ....яВОрський...чи як його ?
А трускавецькі шо ? Глямур-шампур, сауни-круасани та й масажі-фризури...
Правдивий бориславський кіт нігди не пустит шмарклі навит як на него наступит слонь, або наїде кіровець...А слонів в нас нема...Хіба жи привезут з якимсь цирком і забудут...Наші кОти їдят всьо : каші, кості, пляцки, бо як не будеш їв , дістанеш потужного шпіца в сраку і надобраніч...
А ше дуже радісно в БорИславі веснов, коли виходят на вулицю файнезні кітки в міні-юпках...Отоді наші кОти дают джазу...
Отакво і живут правдиві бориславські кОти - чорні, як оператор з видобутку нафти після нічної зміни, справедливі , як прокурор міста і чесні, як циган Вова Сурман з-під семої школи. Вміют всьо : як треба, можут і зашпаклювати в око якомусь паталасі. Так сі мордуют помежи Трускавцем і Східницев наші кОти...Ніхто їм не може дати ради...та й не треба, бо то файні кОти...
Але вни завше сі залишєют ПРАВДИВИМИ БОРИСЛАВСЬКИМИ КОТАМИ.
ПовідАв завше ваш, Яків Кутовий

Мiй Борислав!

Розповім Вам про мій улюблений Борислав !
Давніше кожен бориславець мав в себе на обОрі одну або кілька качалок. Ходив довкола них, доглядав, квітки-часничок довкола саджав...Але почєла дусити жаба тих, в кого не було своєї годувальници...І відтоді все по-єнчому стало.Качалки стоят по полях, лісах, парках, всюда, хіба не на подвір"ях...І теперка любий може підойти до неї, зробити селхві і
підписати : То моє ! Привіт кувейту !
Місцева забава - то закидувати ями на вулицях будівельним сміттям, яке сі лишило після євроремонту...Хто більше ям вирівнає !
А потімка бориславці дууууже люблят ходити пішохідними переходами. Особливо як нема води в кранах... і дивним чином аквавіта починає текти після всього-навсього дванайцітигодинного ходіння по дорогах.
Я вам повім жи бориславці дуууже люблят своїх депутатів. Дууууже ! Ну, бо не б"ют....Але ж ні ...- не б"ют...ну то не люблят . Заплутавсі, чесслово ! Я їх точно не б"ю...відповідно і не ....
А ше до нас час від часу приїжєют справжні індєйци зі справжніми індєйськими качелями...Місцеві називают їх коротко - ЧЕРМЕТ ! Але тим не менше користают з них...А депутати нєєєє, вни сі боят...
Ше один безкоштовний атраціон - то наш парк ! Там мож робити всьо шо хочеш : їздити машинов, мотоцикльом, мож сміттє кидати де хочеш, мож пити , курити і т.д....Мож навит спати в теплу пору. І та вся атракція - ЗАДУРНО ! Ніхто ти ніц не повість ! Гуляй кіко душа бажає !
Ну то такво - як їдете попри БорИслав, заскочте на пару гОдин, побалдійте з нами разом ...І нам веселіше і вам - задармо !
                                                           Завше ваш, Яків Кутовий.

Про день Нафтовика

То було тоді, коли ше не було Ліги Чемпіонів. Ніхто не памітає, а жєль, жи рівно сот літ тому, у неділю, в вересни тищудевітсотпарканайцітого року, в нашім місті сталася вЕлика подія.
    На гору Буковиця, в нашім ріднім БорИславі впав звіздоліт ! Правдивий !
Бігме ! І впав він не до кого-небудь, а до вуйка Юзика на город, бо він там на Буковици мав морґи з бульбов. Жінка го, Каська робила в столовій на Бани. Ї всі знали. Звали того вуйка - Йосип Шогорівкуносит...Ну ніц з тим не зробиш - така в него була фамілія...
   От ! Повилазєли тоті косміти зі свого кораблє, вуйко їм бімбру з сіллю та хлібом...Вни си потєгнули троха та й полєгали спати...На рано несут в подяку вуйкови всякі штукі ріжні, такі тодий навит ніхто не видів...Не памітаю точно шо саме, але перший вафай певне у вуйка Юзика був...і зеґарок на шім мелодій, а може якісь джінси-варьонки му подарили ! Незнам ! Косміти ше хтіли в БорИславі водне метро запустити по 
маршруту Барабський міст - Губичі, але не встигли...
   Ну бо прийшли совєти...Зачєли помєхі всім робити. Всьо в Юзика позабирали, понищили, метро закрили...На тім місци, де звіздоліт впав, поставили качалку з радіснов назвов Еміґєста, а троха збоку нафтобазу, би ропу на Дрогобич помпувати.І запровадили день Нафтовика...Вни певне думали жи НЛО на нафті літає...
Але косміти, як увиділи совєтів, то враз полагодили свій таріль і ррраз - на небо...
   І шо ми маєм на нинішний день ? Памятник космітам у вигляді Еміґєсти, нафтобазу, троха ропи і більше ніц ! І чого тоті совєти сі приперли тодий ? 
   Як би ми теперка жили ? Як в байці ! В кажного був би свій особистий таріль зі світлАми по колу, перший в світі антернет, вафай, бультус і всякі єнчі штукі...
   Але то ніц, бо маєм найважливіше міське свєто - День Нафтовика !
                 З чим вшіх нас і вітаю ! 
                                                                   Завше ваш, Яків Кутовий.

P.S. І най ми хтось спробує повісти жи то неправда - я го тодий так телЕпну по кабіні, жи му лобове випаде !

вівторок, 5 квітня 2016 р.

Літна ґума.

Стало тепло і прийшла пора мінєти зимову ґуму на літну. То тре робити фахово, з усмішков на писку, двома флєжками пива (як мінімум) на фальбанку* і би гриміло АЦЕблискавкаДЕЦЕ з радія. То важливо ! Я то комбіную два рази на рік разом зі своїм кумпльом*, шкільним завгоспом Іваном**. Він сі використовує мнов замісто підйомника, бо його ми пропили ше десіт літ тому з вини того ж краснознамьонного завгоспа семої, а насправді завше і в усім ПЕРШОЇ, школи. Бо тодий му тре було залєти пашчу, а не було за шо... Було то троха давно, якось приходе вуйко Іван, відкрив пиво, намастили’змо свої лаби і морди шміром* на всякій случай, би було видно, шо гаруєм*, як сліпі коні, бо моя Ядзі*** в любім моменті може зайти до ґаражу. Лупанули ми по гальбі елю... А після пива переважно хоче сі сцєти... От пішов Іван, викігнув пуцьку, пропхав помежи дроті в плоті і си лєє.
...Мушу вам повісти по сікрєту, жи апАрат в него “дай дорогу”, як бальонний ключ від Ікаріуса, шо на Бухів**** їздит... О ! А тутка йшла Галя Писката і, як увиділа тотой “ключ”, впала в екстаз, нірвану і обмурок нараз. Лежит, дриґаєцця, як пирфоратор, сміхом ся заливає. Завгосп забув про розпорок* і полЕтів ї р’ятувати. Р’ятівник, курва ! Стоїт над нев, робе штучне диханє, як го шкільна мидсестра на перервах вчила. А учитель з неї фист який файнезний і тому Галє не зразу прийшла до тями, а лишень тодий, як Івану зачєли сі світити звізди в очах від тиску на її варґі*. Та й право ґравітації тиж покі не відмінили... Я то всьо не видів, чемно сидів си і чекав на колєґу, але шось ми то здалосі підозрілим, жи хлопа так довго нема з прогулянкі. Виходжу на обору*, а там така картииииина, шо Сальвадор Далі воскрес і сів си поряд шидевр мадзьґати. Підходжу, пробую їх роз’єднати, але ніц не виходе, вни сі зклішчили, як пси циганскі. Я і так, і так, нич не виходе. Нагла поміч з міґавками приїхала, цілий консіліум з мєстних доктОрів сі зібрав, помастили їх чимсь, уколами нашпіґували і якось вни ся попустили. Повстали такі радісні обидва, ніби паска завтра, і пішли, за ручки тримаючись. Живут дотеперка файно, Іван навит на мидсистру зі школи сі не дивит. Курва, мало’м не забув - ґуму тре мінєти, як тимпература докола вишча зера на вісім ґрадусів по цельсию. Шоб всьо було по ФЕНШУЙ, тре мати добрий струй*... (так повіла ми Volika Zuzak). Памітайте про то і їздіт сміло, як я. Завше ваш, Яків Кутовий. **читай Фарцовшчікі. ***читай Найліпша кубіта в світі ! ****читай А знаjeте як в Схiдници на медведiв полюют? *фальбанок - стіл в ґаражи, кумпель - друг, шмір - солідол,олива,отработка, гаруєм - працюєм, розпорок - ширінка, варґі - губи, обора - подвір’я, струй - одяг, а не то, шо ви си помислили, курва.

Про Трускавець.

Би ви знали, люди, жи Трускавець заснували селяни...З Оровограду...То село високо в Карпатах. Вни тамка трускавки* вирошчували. В тотім селі всі мусіли мати єдну ногу коротшу за єнчу, би мож було борше* ті ягоди збирати по горах. Але то була фист яка тіжка праця, бо бомки* постоянно гризут у всі частини тіла, і тодий селяни спустилисі вниз, увиділи БорИслав і зблідли, як увиділи тоту цивілізацію. Світло всюда, газ задурно, тепло, не закапцанієш від зимна, і гОри менчі...Але садити трускавки там не було де, бо всьо заставили шибами з ропов. Захтілосі їм тиж такого життє, як в БорИславі і тодий вни пішли троха на схід, увиділи горби, шо були подібні до їхніх орівских гір, але були троха нишчі від тамтих, та й рішили ту сі лишити. Засадили тисячі морґів трускавками і стали чекати... 
О ! Дочекалисі врожаю, а не було кому продати. І тодий два шваґри, Іван Орівський з Юзиком Заїкатим, за флєжков бімбру придумали курортників. Іван акурат з тюрми вийшов, де сидів вішім років за самоубійство, а Юзик хоч і не сидів, але тиж був страшенний лєнь, ніґди не хтіло сі му робити, ані раз. Но і заїкавсі чєсто, навит як писав листи в тюрму до Івана. 
А жи трускавки родили тіко раз в року, то тре було зробити так, би курортники були тутка завше. І тодий рішено було, жи, як в БорИславі є нафта, то в нас - бде НАФТУСІ і всякі єнчі джерела. 
І взєли сі до роботи. Копали від зелених свят до суботи вечір. Кіко тої земли поперевозили фірами, то ніхто незна. Але горбів довкола стало не на єден більше. Теперка є джерело "Юзя" на честь Юзика Заїкатого і "Марія" - по імені Іванової жінки,шо любила го гаратнУти межи очи час від часу для профілактики, особливо після відвідин Юзика. Ну і найголовніша вода - "Нафтуся", на честь ропи з БорИслава. Нині в Трускавци - то життє ! Є де піти погамати* пляцків з кавов, є де поскакати - в гречку та й під музику. Тілівізор в центрі є вЕликий , як Юзикова стайня. Тулєт є правдивий. Міський. То значи для мєстних задурно, срай кіко хоч. Но хіба жи срайпапір здИхлі* люблят з него ґвізнути*, але то вже єнча проблєма...Сємочки на кожнім кроці продают. Рай. Ну троха зле, жи богато тотих голубих сі розвело з тих праведних часів і тому кожен нормальний хлоп мусит теперка мати ЗУБИ в ДУПІ, для безопасности, особливо в темну пору дня. Та ше й високопоставлені депутати карамболі ріжні роблят. А так то жити мож, люкс ! 
І дєкувати мусят оровоградці... йой, перепрошую... трускавчани, БорИславу шодня, бо якби не либаки бориславські, не було би ніц. 
 
Все вам повів, як цьвок в дошку вбив, завше ваш, Яків Кутовий. 
 
*борше - швидше *трускавки - полуниця *ґвізнути - свиснути, вкрасти *здИхлі - відпочиваючі *погАмати - поїсти *бомки - оводи 

понеділок, 4 квітня 2016 р.

А знаjeте як в Схiдници на медведiв полюют?

А знаєте як в Східници на медведів полюют ?
То такво :
Береш вЕликий кусник фанери і молоток та йдеш до лісу.
Як увидів ведмедя ставиш фанеру перед собов і валиш на него.
Він як тебе увидит, побіжит на тебе і пазурами в фанері застрєгне...
А тодіка хіба витігаєш молоток, кігті му позагинаєш з другої сторони
і вшьо - він твій !
Можеш го приспати молотком по баняку, або за задні ноги береш і тєгнеш до хати...
А ше в Східници вшім відпочивальникам роблят щеплення від ведмедів...
То дуже тано коштує - дешіт гривнів з людини.
Єден укол і ти два тижни не боїшсі ведмедя,
а навпаки - він від тебе тікає,
можеш си гриби збирати спокійно чи афени,
чи просто спацерувати по лісах , як Олекса Довбуш у тоті часи...
Хіба шо троха пахне від тебе не тойво , але то ніц - життя дорожче !
А хто ми повість чому на Східницю Ікаріуси не їздят ?
Бо по дорозі від Борислава до того селища виросла вЕлика гора.
Вна сі називає Бухів. Вна така висока, майже як Говерла в Гімалаях. 
А ще та гора дуже гостра на чубку і тому як Ікаріус заїде на ню,
то може там застрєгти днищем. І тому всі довгі автобУси
доїжджєют хіба до Бухова, там сі розвертают, висажуют курортників
і їдут з поворотом до БорИслава...
А вже звіттам мешканці Східниці їх розвозят по ріжних віллах...
Хто чим може - газоном шіїсєтшестим, уазіками,
а хто немає, той тачкАми везе...
Ото стоят тоті селяни на Бухови днями та ночами та й виглєдают свого клієнта. Тєжке життє в них, чесслово !
Але вже як курортник сі спустив донизу до Східниці,
ото вже тоди зачинає сі рай (для курортників) :
і їсти тобі дадут всьо шо хочеш, ба навит до ліжка принесут,
і масажі-сауни, навит щеплення від ведмедів просто на віллі зроблят...
Про полювання на них навит мови нема – то само собов… 

...А ти був на Уріцких скелях ? Нєєє ? Ну то слухай !
Їдучи з Трускавця на Борислав і далі на Східницю не можна оминути фест "Тустань", який ми обсервуємо шороку на почєтку серпня. То недалеко від Східници, півтори години пішки, або пєдисєть гривнів таксувкою.
Шо там тіко нема ? І рицарі, і музики, і бої всілякі проводят, і п"ют, і їдят, і сі кохают по корчах та наметах. А на весну маєм демографічний вибух...
Тамка пускают всіх, але за гроші. Ну троха депутати вшіх рівнів мают привілеї. Нєєє, не думайте, їх теж за гроші пустят, але кожен з них, хто покаже корочку, дістає право на золотий копняк... в дупу...Тому ніхто не показує...
Недалеко виднієсі село Уріч. Ту живут цілком нормальні на вигляд люди, але все їдно вни якісь єнчі. Хлопці ту такі дужі жи майструют си ровери з колесами від КРАЗів, шо їх бурильщики полишєли. А потім гонят на них по тотих скелях, як кОти веснов.
Довкола багато ріжних потічків, їх стіко жи навит назви не всім придумали. А в них пливают потужні чудесні риби з чотирма ногами, жеби мож було між потічками перебічи, якшо сі знудит в єднім і тім самім жити.
На той фест мож брати навит тещу, погодувати ї файно ....і пустити в ліс. Може сі заблудит ? Але з голоду не вмре. Там є шо їсти.
Десіть літ тому , повідав ми вуйко, втік му бичок до лісу. Шо він сі за ним наплакав...А через три роки пішов вуйко по гриби і вздрів тамка свого бичка, взєв го за кольцо в носі і привів до хати. Знаєте кіко заважив ?
Три тони ! ! ! Ну то вуйко го на мєсо здав. А на вирочку зробив си візу
в Італію і поїхав по гроші. Тамка увидів супермаркет, зайшов і вийшов... через два роки, але вже з тюрми. Посадили го за зубну пасту.
Двисі на него - зуби му сі захтіло почистити ?...Вдома навит незнав
шо то щітка...Але ніц, вернувсі вуйко і казав жи треба було зачекати з
тим бичком зо два роки...
Теперка вуйко перевірєє білєти на Уріцкі скелі, а під час фесту роздає золоті копняки депутатам. Файний хлоп, бігме, чесний, може і задурно пустити, як ти му сі сподобаєш.
Отакво ! Життє в нас ЛЮКС ! Не то шо у ваших Києвах чи Житомирах.

Вчора був на Уричі...Кіко там ведмедів !!!!!!!! Просто ціле стадо !!! Більше ніж грибів !!!
Повтікали , бідолахи, зі Східници, бо там курортники інтенсивно щепляться від них....То не до витримання, чесслово,
так їх шкода , ведмедів тотих...
Ходят, плачут, репетуют жи хочут назад на малую родіну,
до Східници...А шо я їм зроб"ю, чим пораджу ?
Кажу - йдіт до Піляка(селищний голова),
може він вам дасть раду !
А вни сі боят, кажут жи як буде рехворма, то ім вопщє життя не буде, бо всі села довкола Східници сі об"єднают і місцевих бойків не стане зовсім, будут одні курортники...
Грінпіс ввєді вайска !

Завше Ваш Яків Кутовий. 

неділя, 3 квітня 2016 р.

Староста, узбекi, кiрзакi

Єдного разу я сі вчив в інституті. Старостов у моїй групі був єдиний кумуніст 
Славік Гайдул з Бучі, шо під Кийовом. Він постійно агітірував мої мозґі за історію КаПиСиСи, бо я на ню не ходив, 
спати було приємніше. І ше він фист як хтів, би мене накОпали з альмаматер за то, жи’м здавав флєжки з-під пива, вина і горівки занадто часто.
        Потомка мене забрали до войска і в певнім моменті, на моїм діжурстві узбєкі з піхоти, шо були чорні, як чоботи, вночи вкрали в нас двайціть пар кірзаків. Я смертельно сі обідив і ми, з колєгов зи Старого Самбора, наступної ночи ґвізнули* в них СОРОК пар. Тодийка мій камандір, пан капітан Фісак, кумуніст француватий з Васількова, шо під Кийовом, вигнав мене з кумсомолу, куди мене прийняли з третого разу, бо я мав злу паміть на їхній стАтут. Я навит 
сі не сопротівляв ! 
        А після войска, знову в інституті, Славік Гайдул, шо з Бучі, шо під Кийовом, як взнав, жи у войску мене випровАдили з кумсомолу, слізно просив би я му привіз знАчок з сино-жовтим прапором зі Львова... Але я холоднокровна дав му шпіца, патріотично пєрдольнув го в око, би бачив високо, і повів всьо, шо про него і капітана Фісака з Васількова, шо під Кийовом, мислю. Славік, пернувши з великої радости від шпіца і тєнів фйолєтових під оками, побіг поступати в Рух... Ніби му тамка дадут той знАчок ? Але там, певне,  тиж сі не склало, принаймні в тім моменті, єднак за два тижни Славік зачєв лопотіти по-українськи і врешті десь здобув долґожданний знАчок.
           Повічте ми : кіко таких узбєків було в кажного з нас по життю ???
                                                                                         Завше ваш, Яків Кутовий.
PеSе. Всі фамелії, крім єдної, правдиві ! Географія тиж.
*ґвізнули - вкрали 

пʼятниця, 1 квітня 2016 р.

Фарцовшчікі.

Єдного днє в моїм банєку, то значи в голові, збилосі зажиганіє і я в моменті сі опинив у вісімдисєть забутім році до нашої ери. Там де, подекуди, були живі гєнсєкі, хоч і вмирали вни з підозрілов періодичністю тАблиці Мєндєлєва. Сема школа тодий була першою всюда, але чомусь сі називала семов. І там я сі вчив. Та наука заключаласі в тому, би, сидячи в кочегарці, обіграти в триньку нашого краснознамьонного завгоспа Івана і потім цілий динь робити ВСЬО. На уроки я ходив нечасто, мене і несильно кликали, ба, навпаки тішились моєю відсутністю. Тому я сильно сі здивував, коли староста прибігла по мене в кочегарку і ЗАПРОСИЛА на комсомольскі збори, бо комсомольцем я став з третого разу моєї відсутности на прийомі у міськвно. Оказало сі, жи в нашім клясі завелись аж три фарцовшчікі і їх тре негайно засудити до розстрілу, або, принаймні, дати пожизнєнне. 
Фарцовшчік на той чєс - то була така зволоч, котра привозила з траси* всяку гадость чесним совєцкім людьом, а всім іншим - джінси МАНТАНА, красовкі НАЙК з закругленим носком, кульки з цирати* з голими і вдітими кубітами, ну і наручні зеґаркі* на сім, а потомка на парканайціть мелодій. 
От прихожу я на тоті збори, тамка сі позбирали всі комсомольци, чекают на ґлувного, з міськвно, котрий нас всіх тамка прийняв у тотой пєрдольоний комсомол. Заходе пан Болиголовка, весь в джінсах ріфлє, красовках адідас і з семимелодійовими зеґарками на руках, ногах і шиї. І зачинає нам цілу годину парити мОзґі про світле будущє, соціялізм, кумунізм і всяк інчі бздури*... І шо того всього не відбудецця, якшо ми не розстріляєм всіх фарцовшчиків, спикулянтів і прочіх вражескіх елємєнтав. Я послухав то чемно, тодий встаю, вибачаюсі, жи хочу сцяти і лечу по сходах в кочегарку до завгоспа. Він, акурат, в той динь програв ми вісім раз і був винуватий штири пива. Повідаю му шо до чого і, вже з ним, підоймаюсі у кляс, де відбуваласі розправа над врагами народу совєцкого. 
Заходе Іван, два метра зросту, в спєцовці від тюремного кутюра, хрустит своїми мозольними пальцями з синими перстніма і каже тако тихонько : 
- Чуєш, ти, комсомольцю засраний, а не пішов би ти в сторону Кропивника набосо, за правим поворотом на Локіть повиртаїш вліво, триста митрів, потомка коло баби Оси направо і до самого кінцє... а вже після указатєля "Ужгород 154 км" рєзко повертаїш на сто градусів направо... тамка ше самогонка файна в Казіка, шо коло ліверного цеху жиє. О ! А далі увидиш - СТОЇТ ЛАДНИЙ, ЗАВЕРНУТИЙ в ґазету, кутас*... тобі туди, курва !!! Зара ти здоймаїш всі свої фірмово-ворожі лахи*, вдігаєш мою спєцовку і я тебе не наблюдаю в МОЇЙ школі шонайминше п'єть літ, зрозумів, курва ? Пан Болиголовко почув мудрі речі, позбирав своє его в джінсові кішені, передівсі в каптьорці і попинзлював шчасливо по маршруту, шо му намалював наш 
дісідент-завгосп. Фарцовшчікі сі втішили, жи мают такий дах в особі завгоспа і за тиждинь вділи го у спєцовку від Лєвіса, спортивні мешти* Найк і зеґарок з кулькулятором. А я Івану простив в той динь програні штири пива. 

Завше ваш, Яків Кутовий. 

PeSe. Болиголовко типерка вЕликий бізнЕсмен, їздит на німецкім авті і сі вдігає у фірмових міланськіх склепах. А шоби було, якби він Івана не послухов ? 

*зеґарок - годинник, траса - місце купівлі джінсів, красовок і т.д., цирата - поліетилен, кутас - хуй, бздури - нісенітниці, лахи - одежа, мешти - туфлі