четвер, 31 березня 2016 р.

Весна, мотика, будакi...

Весна прийшла, мої ґречні, типерка сі готуйте ! Шороку сі див'ю у вікно з дивєтнайцітого (ого !) поверху і ся тішу, як Юра Мудрий самовисуванцем в споднях*. Бо видно ми, як виходят на наші прибудинкові городи бабці, цьоці та єнчі кубіти, жиби пошпортати в земли своїми манікурними (і не тіко) пальціма. Порєдні хлопи з гонором сидєт у фотелях* на бальконах чи кнайпах і сі дивлят на той рейвах* поверха гальби* різаного* з дзиґаром*, або файков в писку*. Ось Казя Звосьмого взєла мотику межи ноги і полЕтіла поперед вшіх на свій клаптик. А тамка Зеня Сраката з грабліма гОнит поміж осінніх будаків. Вперед них дітвакі, зацільовані мамами, в болоті сі талапают, пізнают правду жизні, як вна є ! Які там, курва, пісочниці, в сраку забавки, турнікі чи качелі, ану впав на землю і віджимайсі з грабліма в лапах. То всьо сі копає, грабаєцця і ся садит в алярмовім рижимі, єден наперед другого, хто борше* і більше посадИт ! І вно си росте, щедро здобрено тампаксом Крихи Цицькатої, пампЕрсом Назарчика, шо його мама, Тереза Слічна, на передок ведуча, і циратов* з-під склепу* пана Нездалого. Йой ! Поливаєсі то всьо водов, шо крапле з майток*, бюстоношів і райстоп*, котрі ся сушат зранє до вичора і пріваблюют погляди ріжних збоченців. І нема на тім боїску* крашчих чи гірших, вші єднакові, як в бані - і пидагог, і пожарнік, і простий заступник головного доктора... Ніхто сі не кремпує*. Навит збирают гриби поміж тими кавалками цеглів, рур* і єнчого паскуцтва, а потомка мацянков* з них пригошчают "дорогих" сушідів під сотку-другу... 
А, як достигают тоті цибулька, кріпчик, часничок та єнчі приправи, то я вечорком люб'ю си піти і ґвізнути* троха тих салатів для поновленнє вітамінного балянсу після зими. 
 
Завше ваш, Яків Кутовий. 
 
PeSe. Тіко не показуйте бабі Стефі тіво букви, бо вна мене закатрупит, як взнає, жи то я її цибулю-трускавки під'їдаю пОночах. 
 
*сподні - штани, борше - швидше, цирата - клейонка, гальба - кухоль, різане - пиво, півнапів темне зі світлим, рейвах - бардак, срач, боїско - поле бою, ґвізнути - свиснути, кремпуватись - встидатисі, вкрасти, майтки - труси, райстопи - панчьохі, колготкі, фотель - м'яке крісло, дзиґар - сигарета, писок - рот, склеп - магазин, рура - труба, слічна - гарна, мацянка - соус грибний

понеділок, 28 березня 2016 р.

Той, шо вижив (Барвiнок-2)

В БорИславі сі відкрив оновлЕний “Барвінок”. Би’сте знали, жи то такий супермаркєр, в котрім мож купити ВСЬО ! Принаймні так мислят його власники... 
              О ! Відновлювавсі він чілих ДВА місіці. І ту, за пару тижнів до відкриттє, зачєла сі реклямна кампанія така, ніби в нашім місти шонайменче проведут вручєніє Оскара Остапу Ступці.  " Вочи БорИслава", “Нафталін Борислава” і “Трускавец Худей” коріспондєнтів своїх прислали, а то вам не коники з ... плястіліни ліпачити !Навит раненомобіль притігнули... на шнУрку, бо сі не заводив... Скотина ! 
               Ну, прийшов я тамка нині сі подивити на тоті “вєсьолиє старти”! І шо’м 
увидів ? А ніц ! Нового ніц’єм не увидів !!! Колєйка* така, ніби піґулки проти смерти давали... задурно ! Хіба шо цьотка Баська там файно сі презентувала. Бо вна - кубіта видна ! З усіх бОків і здалека особенно. То є баба-хлоп, була колись сєкрєтарьом камсамольскай арґанізациї. До роботи на танку їздит. Її авто сі називає - ЄРАЗ... Перепрошую за вираженіє, але то правдиве ім’я танка. Раритет, до шляка ясного ! Так ! В Баськи є на шо сі подивити ! В її бюстонош мож сховати акардєон діда Боліка, шо грав на всіх порєдних весіллях від смерти Сталіна по недавно. Ото діахрагма, 
курчебелє* ! В Юрка Мудрого, шо увидів Баську посеред залю, сподні* так заштивніли, ніби в них хто трембіту запхав. Бідака не міг з місцє сі зрушити, поки вна в підсобці не скрилась. Та кубіта голову має, я вам повім, не тіко для фризури*. Як за касу сіла, всі хлопи з тотими тачками до неї побігли. А їй шо ? Замісто два кіля бананів, лупит штири*, а хлоп стоїт і слюні, як шнурівки від красовок, пускає по лєнті. 
                Я вам повім, жи я - хлоп принциповий, як ніж в шпитальній столовій !
 І нешутєйний ! І тому пройшов всюда, де тіко міг, “с целью виявлєнія якихось ізмєнєній в арґанізмє бальнова”... Нич’єм не найшов. Якби не Баська, то посєтітєлі би повтікали під чєс першої мінути перебування тамка. Але, я так пойняв, жи Барбара наша, то такий реклямний крок, котрому би позавидували лєпші реклямівці світу ! 
Але позавтра не йдіт на Баську сі дивити, чули’сте, хлопи ? Бо в неї контракт вже 
сі скінчит ! 
                 І шо я тамка купив в кінци кінців ? СЕРдельки не ріскував брати, би мені не застрєг який курєчий кіготь в горлі. І тому купив синю плястікОву курку  по двайцітьдевіть гривнів дивіностодевіть копійків за кільо і два хліба. Та й рєзко побігли’смо з Ромком Черешньов* її жарити, бо в неї срок ГІДНОСТИ сі кінчає за пару гОдин. Завтра, як виживу, присилайте ми поздравлєнія у приват !

                                                                                                  Завше ваш, Яків Кутовий.

PеSе. Мало’м не забув. Чуєш, ти, Барвінок оновлЕний, ти ми винен двайцітьєдну копійку, бо Баська повіла, жи в неї здачі нема. То перечисли ту суму на розвиток паркІнґу докола супермаркєру, бо я всі мешти* болотом заталапав*, покі всередину
трафив.

* читай мої оповідки “Ромко Черешня”, “Дамкрат і Трафіма”, “Черешневі діти”, “Дамкрат на заробітках” та єнчі ріжні глупості, шо’м написав...
*колєйка - черга, курчебелє - курячий бельок :) , бельок - брєвно :) , сподні - штани, фризура - зачіска, штири - чотири, мешти - туфлі, заталапав - висмарував, забруднив

неділю, 27 березня 2016 р.

Кут тижнє (20-27 марцє)

Завтра католицька Паска, а я ту мушу писати вам новини, ніби ви самі не годні сліпакі протерти та й на них ся подивити, до холєри ! Пару речень і всьо, чули'сте ? 
Суддю котрогось зловили з касов в ґабінеті. Ніц дивнОго ! От, якби в тамка найшли міх сухарів, два яшчики "курземе" з "ячмінним колосом" і цукєр в костках, тодий світ би сі обернув на стовісімдисєть ! Дрижавні обвинувачічі між собов сі гризут і матюкают, як на базари в Хмельницку, а Сірожа Гімкідалов очолив коліктивне прокуроскє звирненнє до геніЯльного прокуратора Неньки, би той сів у шпагат на скшижованню* Хрешчатика і Дірібасовскої. 
Прим'єрські гонкі, курва, цалий тиждинь їздят нам по гОловах своїми новостями в телєвізиї і антирнеті. То Влодко Вінницкій, то Наталька Новойорска, а то Юзик Сліпецкій з Локтє. Та вийдіт на люди, зробіт висціґи* хто кого заплює, той - лєпший. До холєри ясної ! А зато вЕликий адмініструатор Обложкін рішив відкрити в Неньці список Форбс, би не відставати від Европи і єнчого світу хоча б в тім. 
Затримали Каську-циганку в БорИславі за прєвишеніє срока вагітности. Ото так їй і тре, бо не мож ходити вісімнайціт місіців по барах з руков і черевом і не платити за то нікому нич. А ше Татусь міста нафтовиків проїхавсі по Губичах на танку і без кашкєту і уздрівши хлопів, шо обтинали дерева вздовж напрямку, зійшов на грішний шутер*. Потомка з легков недовіров наблизивси до активістов і спробував легко поплескати їх по плечих, але уздрівши погляд єдного, з острахом сі всміхнув, рєзко зробив знимку і втік, закликаючи до порєдку містян на весь писок, висунувши півтулуба з люка. 
З Попелів утекла корова і ся отелила в центрі Дрогобича, біля ратуші, і типерка обмилкі* не дают си ради з криміналом, бо не відают в чисть кого телє назвати. 
В Новім Кропивнику силяни за тиждинь втопили дванайціть песенят, трийціть штири котєти, чим перевишчили попередний рикорд по стирилізації бездомних животних. До круглого рахунку закатрупили ше штирнайціть бобрів-піліґрімів, за то, жи тоті нелегально прителепали з околиць Сєвєроданєцка і поїли всіх гірскіх курей. 
В Бильгії страшенні експльозії, кров ся лєє, курва, маскаль Жирік ся тішит в тилівізії, як остатний ідійота, бо то "так ім і нада", за шо получає званіє КУТАС* ТИЖНЄ !... 
Нєєєє, курва - КУТАС ВІЧНИЙ.... 
А Шестиструнний Прімус всьої Ваткі, Юрік Лизак оповів, жи Ролінґи з Цепелінами нігди не вміли грати на ґітарах і бубнах і тіко дурили світ свойов музиков. Типерка бде страшний СВІТОВИЙ шкандаль і прийдесі люд переучувати слухати музику по-новім.

Вітаю всіх з Воскресінням сердечно ! Завше ваш, Яків Кутовий. 

PeSe. Вибачєйте, жи мало крови, бо я ж не ТиСиНи всьо такі... 

*обмилок - мусармєнт, шо сі передів за поліцая, нагла поміч - швидка допомога, шутер - гравій, висціґи - перегони, скшижованє - перехрестя, кутас - хуй.

суботу, 26 березня 2016 р.

ДрістаЛЛ

Після свєт увидів'єм рекляму, жи в санаторії "ДрістаЛЛ", в Трускавци, бомбезні знижкі. Я сі вбрав і поїхав тамдий. Зара я вам зроб'ю, курва, ривізію, 
як БльондОля з телєвізії !!! 
Бо кєрує тамка тепер Орко Бе., котрому мій внук в школі шпіцакі* роздавав за то, шо той му списувати не давав, а в семій клясі окуляри му поломив, котрі Орцьо дотепер на зустріч з випускниками вдігає. Нові, видиш, йому жєль, бо коштуют багато ! 
О ! Він си отворив фірму "БуГеГе" і зачєв бізнес. А "ТрускавецРот" йому в тім помагає. Приходжу на репетицію... йой !.. на рецепцію та й кажу би ми показали тоті всі привілєгії, про котрі в реклямі пишут. Орко Бе., як мене увидів, зразу втік з повними споднями* адреналіни, в лябораторію аналізи здавати, бо знає, жи я - хлоп нешутєйний, толєранціям всяким необучений. Охраннік мене тиж спізнав, аж стакан на ногу уборщиці впустив. То Місько з нашого села, Люньки Нагуляної син, він там ше й трохи юристом підроблєє ! 
Значить так, читаєм : 
- "трьох-разаває дієтічєскає пітаніє, швєцкій стол " ! 
Так, столова "Веселка", файна назва, ексклюзівна мож повісти... Показали мені той стол, я сі обдивив го з усіх бОків і пойняв жи він ні разу не швєцкій, а наш, бо з трачинє* зроблЕний... Продегустірував легко, поїв си КОТлєтів... Правда, потомка, після того дієтічєскава пітанія, я три дни з вихОдка не вилазив... Мій кіт Мацько на мене фист* 
сі обідив, жи я го родича з'їв, дотепер не підходит. Відповідає назва блюду, я вам скажу.
...- "Намєра в санаторії "Дрісталл" распалагают балконамі, тілівізорами и ваннимі комнатамі з бєзплатнимі тулєтнимі пріналєжностямі" - читаю я їм. Де то є, ану показуйте рєзко ! Де тілівізор, а не то пуделко*, шо сі "Рубін" 
називає ? Де є біла шафа зі світлом всередині, халадільнік по-гондурускі ? 
Хожу, дивлюсі , жи денеде кахлі* у ваннах повідлітали, але то ніц, вдігаєш танковий шльомофон і сміло си заходиш під душ ! Фанера замісто шкла у вікнах, то теж ніц страшного - навит цікавше. Мож сміло селхві робити і сонце аніраз тобі не бде заважєти ! Йдемо далі...
- "Курєніє на всєй тєріторії отєля - Чуєте отєля !!!, холєра ясна !!! - і в намєрах запрєщєно"... "Wi-Fi прєдаставляєтса в абшєствєнних зонах за дапалнітєльную плату"... То як пойняти ? Як невиключу вафай в "абшєствєнной зонє", то ми зразу штраф нарахуют ? А без дзиґарів* то я маю вмерти в тім отєлю ? 
- "Прі заєздє с 00:00 по 09:00 і с 10:00 по 24:00 – аплата в размєрє ½ цени праживанія за суткі"... 
Тутка тре помислити... Може варто шодень заїзжєти з дванайцітої вночи, а о дисєтій рано знов виїзжєти і тодий запівдурно відпочинок сі обійде ! То яка икономія виходит ! 
Але найбільше то мені сі сподобала ґлувна медсестра - ото люксторпеда, я вам кажу ! Десь я ї раньче видів, чи не коло пйонової рури* в нашім клюбі ? Цілу ніч заснути неміг... Так шо, як маєте касу, фйола в голові*, танковий шльомофон і любите екстрімальні види спорту - велкоме в "ДрістаЛЛ". 

Завше ваш, Яків Кутовий. 

*шпіцаки - копняки, сподні - штани, трачинє - тирса, кахлі - плитка, фист - сильно, моцно, дзиґар - сигарета, пуделко - яшчик, пйонової рури - вертикальна труба(стріпклюб :) ?), фйола в голові - то значи вар'ят, а вар'ят, то ідійота

пʼятницю, 25 березня 2016 р.

Пулдупи зза кшака*.

Попроваджу вас троха по своїм місти. В центрі маємо суперґранітовий пйедестал, котрий мав стати коло фонтану, але шось сі не получило, його перенесли і теперка він стирчит між міськрадов і ґлувнов біблотеков. На нім повинен стати Шевченко, шо за свого життє не наближавсі до нашого міста ближче ніж на пітсот кільометрів. 
Наразі ж, вже штири роки, як кажен може вилізти на ту тумбу і зробити си селфі, жи ніби то йому памітник !
В культурально-відпочинковім, ордіна сутулова, парку маємо дитєчий майданчик і качелі, котрому могли б позаздрити найбільш розбомблЕні міста ДиНиРиЛиНиРи... Дітиска ту здобувают, мож повісти, правду жизні, з малих підгузників поміж кавалків арматури, битого шкла і цегли. Розпєрдолили го так, ніби які слони на день ВДВ з зоопарку втекли і тамка пива попили. 
Музей нафтовиків під отвартим небом в тім самім парку тиж радує око ! Штири слупи*, п'єть прольотів паркану, купа зрізаних деревів - така ото достопрімєчатєльность. Дитєчий шпиталь шіст літ покриваєсі грибами ззовні і зсередини, ніхто му ради не може дати. ВодоСканДал передаєсі у спадок від єдної влади до єнчої. Нешчасний міст через потічок ширинов двайціть метрів вже девіт років сі будує, штирнайціть фірм сі помінєло, але ніц з того не виходит. Бо проєкт до него дуже сиромудрий, не кажен архітект даст си ради. А наш - тим більше.
Але то ше не фсьо. Теперка постала нова проблєма. На Алєї Слави раньче був стихійний тарґ*, бабки продавали єйці, млєко і гриби в літі. Теперка прийшли обмилки* і го розігнали. Нинішня проблєма полігає в тім, жи міськова рада смарує си голову*, як тоту алєю теперка перебудувати, би мож було побільше грошів підбрити у відповідну кішеню !
Вибачєйте, але знимки друкувати не буду, бо мі встид*, та й не треба, бо ту оповідку мож використати до половини міст нашої Неньки. Курва, ну чому то так : за шо та засрана влада сі не вОзьме, нич до коньца не доведе ??? З любим партийним прапором в руках !!! Така правда, на жаль !
А всьо остальне в нашім місти пороблЕно, всьо елєґанцко ! Місто з висоти пташиного польоту виглідає люкс, як казали древні шумери, як пулдупи зза кшака*.


Завше ваш, Яків Кутовий.


PeSe. А на тотій Алєйці я увічнив би всіх ВИДАТНИХ містян. Впевнений, жи жаден з мошновладців за останніх двайціть п'єть літ до них не належит


*кшак - кущ, слуп - стовп, тарґ - базар, 
смарує си голову - переживає, мартвит сі,
бо мі встид - соромно,
обмилок - такий мусармєнт, шо сі передів на поліцая

четвер, 24 березня 2016 р.

Маршручік.

...В маршручіків шодень мєхосмотр - такий ритуал, наподобі того, шо шамани проводят : медсистрі тре понюхати кажного, чи не смердит кому з писка голови чимсь потустороннім, чи скурвисини завізали пуцькИ на ґудз, би на файних кубіт сі не дивити, а на дорогу. Ше тре зо три-штири рАзи зо свічков докола кажного хлопа обігти, би тиск не зашкалював і всякє такє... 
Петро Олексин купив си кільо сємочок (на три ходки старчит), шмаркнув смачно слимаком об пліт* бувшого судді, пошарудів сіров ґаляретов* у голові і риґнув вчорайшим бімбром з часником. Потім всівси на крулєвскє крісло маршручіка. Ниніка він ту ґлувний ! Цалісінький динь, курва, в пєрдоль пинсіонерів ! Їдем ! Петько завів двигун, махнув на прошчання руков слимаку на паркані, втиснув сциплєніє і вдарив по коробці*. Авто з задоволеннєм пернуло і заглухло. Шофер обурено вийшов з кабіни і ногов покопав по колам. Єйці сі порозклєювали, перекотившись з єдної ногавиці в інчу. Спокійно забайдив си вінстона, чекаючи покі пасажири почнут денервуватисі про відправку і пішов до найблишчої брами*, би у вінді* відлити всю негативну інфу, почистивши чакру вчорайшого днє. Нарід мовчки пер в сальон парашуткі... 
- Де ти пхнеш, мантелепо зморшчена ? Капот свій закрила, до холєри ясної ! Якє пинсійне, в мене вже такіх, як ти, табун ! Я ті зара зроб'ю безвізовий рижим ! У фірму "Штивний Мацько", гггг ! 
- АТОшник ? І шо ? Нема місць ! Тре було си бетер зі сходу привезти, мав'бис на чім їздити по наших дорогах, гггг ! Ой ! Прпрш... То правдивий штик коло мої шиї ? Ласкаво просимо, захисничок ти наш ! Дорогу воїну, курва ! 
- Я ті зара повім культурально, алькаїда францувата, двисі на ню, вчора срала в кукурузі, нині їй давай джукузі... ГГГ ! 
- Діти, курна, де ви всі лізите ? Пішки, в морде йе..., пішки, курна ! Ту недалеко, п'єть кільомитрів... 
- Чуєш, ти, нагуляний, де ти сі пхаєш ? Стій кАменем, бо, як ті пАльну монтіровков межи вочи, з носа булька ті вискОчит ! ГГГ ! 
- Діду, курва, ти шо голодЕн ? А шо з писка вИсит слИна до колІна ? Повтирайсі, ти ж не битховен*, бо пішки підеш ! 
- Так, курва, гопозиція тамка на бамбетлі зизаду, ану рєзко бабло передали, бо я вам на кінцевій паску спечу ! 
- Ану, курва, ціхо* ВСІ ! Кохана звонит ! Так, рибко... на роботі... всьо файно, куп'ю хліба, молока, масло і всьо на швіті, шо тилько не хочиш... але троха потім, мишко моя... 
- Всьо, рушаєм, лінтяї, туніяцці і їхні дітиска, напхалисі вже по саму ватерлінію, курва !.. Так, курва, питаюсі - сіли всі, курва ? Погнали ! Хто не встиг на наступній зупинці дістане супсидію, як дожене... ГГГ ! 
...Так само він любив погутарити з динаміком від радія в авті, як було порожньо в сальоні, би повісти му всі свєткові побажання гріховній раді, мєстним кєровнікам і дорожнікам в своїй, фист суворій, інтерпритації. 
На кінцевій Олексин поставив автобус впритул до зупинки, зайшов за неї і задоволенням наклав огроменне вето в місцеві корчі, шо були вирубані "Зеленим світом" ше два літа тому, але Богу дякувати, лиш на папері. Бо той вулик, шо називавсі вихОдком* у розумінні мєстних кумунальшчіків, аж ніяк не пасував до тої назви і був повен "прополіса" по самі вінцє. 
... Ше з водійскіх курсів Петро памітав, шо маршручіку за рульом НЕ МОЖ мешти перезувати і срати , всьо остальне - МОЖНА ! 

Повозивсі троха, завше ваш, Яків Кутовий.

Моя сибірска цьоці

Повім вам про мою цьоці Мілю, шо сі приперла до БорИслава з заробітків в сибіру сімдисєть вошьмого року. Вна була бувша тьоща брата вуйкової невістки стрикового діда. Але то була кубіта! Ніяк не могла сі зігріти і навит літом носила майталаси на ваті, щоправда з дірками на кулінах...
Знала відповіді на вші питаня. А то жи була довго в сибіру, то привезла звіттам дві хороби: алергію і срачку. Алергію на москалів, бо як котрогось виділа, ї зразу нагла кров починала заливати і права рука свербіла страшенно. Бо хтілосі в око му пАльнути. Робила після сибіру в Трускавци і єдного разу хтось ї спитав: "как пройті на вакзал?" А вна якраз тєгнула з санаторію півметра бульби на плечах і як вчула то питанє, одразу так пєрдольнула того хлопа міхом по банєку, жи го нагла поміч забрала. Незнам чи найшов він потім той "вакзал"... А ше цьоці повідАла жи в сибіру так фист зимно, шо хлопи до убікації по два ходят: єден шчит, а другий потомка помагає му струю від земли відорвати, бо той сам не дає ради. А посрати - то вопщє проблєма... навит страх про то писати... З сокиров ходят замісто паперу...
А бєґунку цьоці діставала тодий, як виділа будь-яку діру в підлозі, бо їй відразу срати сі хтіло... Сибір...Тамка всі на дірки ходят...
Чоловік цьоці - то правдивий гУцул з Долини, Зеньо Булька. Булька, бо він як сі денервував, то му бульки з носа лізли... То був фист який здоровий хлоп. Він був валасатий, як ведміть і міг зимов без светра і калісонів ходити. Нохті на руках обценьками обтинав, а на ногах то мусів "болгарку" приміняти, шо в поляків помінєв на відро кипятильників у вісімдисєть шестому році. А як до роботи не хтілосі му йти, дзвонив до начєльника і казав :
- Мене не буде. В мене корова сі телит.
А начєльник :
- А ти шо - акушер?
Вуйко Зеньо тодий :
- Ти тиж не повар, а шодень до хати мнєсо тєгнеш, йосько ти кєлавий, банєку ти француватий, гондурас ти нагуляний, тіко і вмієш ріжних мантелеп по корчах тєгати, аж ябка в сушідів з дерев падут.... Шляк би ті трафив, би ті волосі в писку виросло, би ті з-під пах цьвоки стирчєли, а пьєти чешуйов сі вкрили...
І відразу мав вуйко п"йєть відгулів... Але цьоцю сі бояв, бо нераз діставав жилізком по лобі... Та так жи мусів знов відгули брати і алярм до сушіда бити, би той літру лікарства ніс, поки цьоці в санаторії порєдки з бульбов наводила... Так шо корова в них часто сі телила...
О З цьоцьов мож було на любі теми дискутувати: про політику, чи звідки бусько дітей носит, чи чому з Ясеници навит кота не мож брати, їй було все їдно! Шкода жи нема ї вже: веде дискусії теперка з хробаками на глибині... Бо я би ї спитав: кого в депутати, кого на мера вибрати? Вна то момент би оприділила і писки їхні передвиборчі позатикала!
Завше ваш Яків Кутовий.

Йду си по місту.

Йду си по місту, дивлюсі довкола і мислю. Так ! Я то троха вмію робити. Якого шляка ми тотих пєрдольоних депутутів вибираєм ? Би потомка за ними прєтати місто ? Паперів з їхніми пАщами під ногами, на деревах висят, на всіх слупах, всюда ! 
Чуєш, ти начєльник джеку, де лямпочка в моїй брамі ? Шо я напомацки маю лазити по п"єнтрах, як я ниніка нич не пив.Чи тіко перед виборами має бути світло ? 
А ти, кєровнік водоскандалу, де, до курви нендзи, сі поділа вода ? Шо я маю з тотими каністрами лІтати по сушідах з кірницями ? 
Е, лікарю ґлувний, шо сі дивиш на мене, як на ровер з крилами на гусеницях ? На емеритуру ті час прийшов ! Пензлюй шчасливо, закі прокурора не помінєли. ......Фронтозмінозаври, радикакали, контрольори всякі, садомазопоміч, абсурдальність....наш край - то значи наш конєц ?.... 
Чуєш, ти ОЛЕНЮ ШКІРЯНИЙ в пінжаку, ґальсбіндель сино-жовтий начепив си на груди, шос сі надув, як бАльон ? Шо то за буда на хіднику стоїт ? Аааа, то мерцЕдес ? Твій ? Забрати, бо полЕтит в дебри... Накалапуцькали ту, жи незнаш з котрої сторони підойти до міськради, би в гівно не трапити... Шмарклі витер, руки з кішень і вйо до роботи ! Води наносив, жарувки вкрутив, дороги залАтав, дітям в школи-садочки сніданки відтарабанив ! Пошпортай в тотім своїм пулярисі, викігни шос вкрав і туво на пляцу положи. Тиждень, чуєш тиждень, ті даєм би"с всьо порівнєв в нашім місті ! 
Бо зустрів"єм, акурат, бабу Здісю з Тустанович, вна каже, жи як нич не зробиш, 
мастисі глинов три рази на день. Би потомка, в земли, леґше було ! Я ї знаю, баба Здіся - кобіта нешутєйна ! В неї бригада така... Ліпше би"с ніґди сі не довІдав про них... Не в єдної ше стриковий машинґвер на стриху намащЕний лежит ! Файрант ! Скінчилосі, бдем вас теперка на оку мати вдень і вночи ! 

По місту ходив завше ваш, Яків Кутовий.

Жиди, цигане, москалє...

Ґєвалт, люде, шо сі робит на тім швіті ???!!! Встаю ниніка рано, у вікні показуют правдиву українську весну ! Тихонько, би Ядзі сі не обудила, дізіртірую з хати і стаю своїм сорок шестим просто у гівно, аж хвилі пішли, курва, вно зачинає штиняти аж до Бухова, і я розумію, наскіко я ненавиджу того москалє, шо сі всрав під мойов брамов ! Сяко-тако повтиров мешти* об баби Стефину клюмбу з трускавками, пополокав у баюрі*, шо ніґди не висихає, бо ті пєрдольоні жиди з водоканалу ані раз не можут дати ради з тов руров*, шо бігне попід хідником* і, роздивившись докола, чи ніхто не видів мойої колізії, сміло йду до роботи. І ту, курва, якийсь француватий поляк на Лєксусі, влітає шіснайцітицальовим* японскім колом в ту ж саму калабаню*, і я вже стОю, від вочей до мештів, весь в болоті, бичках від дзиґарів* і обгортках з-під цукорок. Нема на то ради, сміло йду далі, ізлучаючі запахи бичків, гівна, бабистефиної клюмби і Сальвадора Далі, шо ми Ядзі подарила на першу річницю весіллє після півкіля* ромашок з мої сторони. Кутас* з ним, валю вперед, бо ниніка перший динь після урльопу*. Вчора зробив'єм си фризуру* в Реньки Ромбнєнтої, шо в неї срака, як дві каністри-двайцятки, поголивсі "Биком" з восьма лєзвіями, напахнивсі француським дікалоном і шо, курва, сі вертати тепер? І тутка, до холєри ясної, відкриваєсі вікно на єдинайцітім п'єнтрі* і африканська пашча на трийціт сім зубів кідає торбу, повну лупини з-під бульби і чишуї від карпа, котра приземляєсі на мій банєк, як спутнік "Союз" в Тихий окіян. Циган-маршручік, увидівше мене і не навит пригальмувавши, громко заржав і повів у мікрофон, би вші звернули свої голови на йолопа, шо си йде вулицьов, зголови до ніг, як свєткова хоїнка*, увішаний об'їдками. То би було всьо, але через штирнайціть сикунд я сі опиняю по куліна в багнюці, шо лишили засрані чеченскі газовшчики, бо не закопали фоси* після місєчного ремонту рур. 
...Молдаванскі хробакі повилазєли з земли, скалят зуби, тикают в мене пальціма, веселі кітайскі голуби літают надо мнов, стараючисі трафити на мою, і так незбит чисту фризуру, південно-корейскі пси з радости полєгали в обмурок, тримаючи всі штири лаби на пузови. А я пєрдолю то всьо паскуцтво, і в москальскім гівні, циганскім болоті, зі смєсью жидівскіх запахів на пітнайціт митрів, в чишуї та лупині, пхну до праці, як рускій матросов на виногорілчаний. І тутка, перед самов роботов (ви си тіко уявіт !), зі смітників виринає ми назустріч єден трансформир (певне бурят ?), з міхом жиліза на плечих і, з таков жалістьов, каже:
- Братчику, ходи, я ті сто грам налєю ! 
Пєрдольоний вавілон з гоморров !!! Я, самий мєстний з абарігєнів, не витерпів іздіватільств і напивсі в сраку... 
Того днє ми сі снили кольорові сни про Неньку... 

Вкурвлений і зденервований, але завше ваш, Яків Кутовий !!!




*рура - труба, мешти - туфлі, хідник - тротуар, баюра, дзиґар - сигарета, калабаня - велика калюжа, шіснайцітицальовим - 16дюймовим, півкіля - півкілограма, урльоп - відпустка, кутас - хуй, фризура - зачіска, п'єнтро - поверх, хоїнка - ялинка, фоса - канава.

Силівізація

... Давно не був'єм в области. І так сі стало, жи в певним моменті, захтіло сі мені зробити купку. Перепрошую за подробности. Акурат тодий, як нема де... до шляка ясного... Жадного тобі корча чи дерева. Але Казьо Східницький, шваґро мій, 
каже : 
- Ходи, я ті покажу, курва, де мож пасту дусити ! Задурно ! 
Заходим до слічної* будови, ХОТЄЛ сі називає по-анґЄльску. Двері-вікна в нім, як в генерального прокуратора, моцні фист. Стрілки до ВеЦе всказуют, музика грає, підлога ся світит в мармурах-гаранітах. Кахлі на стінах, як в районнім морзі, тілівізор огроменний на стіні і я в нім котримсь боком, в морде йе... На повалі* ґума блишчєча з ґвіздами. При вході нікт нас не пиняє, нич не хочут, жадних грошів. 
Отутка проґрес допіру ! Лямпочки самі сі включают, всьо блимає, ніби в моїй стайні від перегару вуйка Штефка. Вафай сюди-туди, бігме. Зайшов до кабінки, сів си на вазонок білюсенький, як Йулька-булька на партийнім з'їзді. Аналізи самі сі роблят, а за три дни прийде ті семесівка, жи тре ЙТИ до дохтора... або ПОВЗТИ... але в єнчий бік. О ! Наклав я повне вето в той вазонок і теперка, аби двері сі відкрили, 
треба повісти чьотко : - "ДЄКУЮ !" і моцно натиснути ґудзик на стіні. А потомка, 
би лаби помити, тре гаркнути : - ВОДИИИИИ ! - і рєзко пхати руки під руру*, шо стирчит зі стіни над умивальков. І тодий піде вода. То Казьо таку анструкцію ми провів. 
А потомка лаха дер з мене*... слонь ґумовий ! Така ото силівізація в области ! 
Вдома си такє зроб'ю обовізково, би культури троха нарід сі навчив, хоч на тулєті. 

По области ходив, пасту дусив, завше ваш, Яків Кутовий. 



*повала - стеля, дерти лаха - насміхатись, слічна - гарна, рура - труба

ПінджАку, чуєш ?

Чуєш ти, пінджак блишчєчий з кішенЯми і краватков на пупци, я цілий чєс на тебе сі дивлю і виджу, жи до тебе не доходит, шо то Я тебе на роботу взєв, а не наоборот. І то ТИ маєш мене в сраку цілювати шодень, за то жи ТИ цілИй ше досі. З руками, з ногами, з головов на пузі... Шо тобов так тиліпає, якби'с з ашану мешти вкрав і тя піймали. Викігни лижку з філіжанки, єндзо ти єгипецка, бо си око вибереш. Аааа, ти і так тіко на єдно видиш ! Би'с знав, жи то Я в камуфляжі тобі в око пєрдольнув, три дни тому, коло реставрації в центрі. Завтра ті тіпловізор пришлю, би'с видів ліпше, як вночи пинзлювати звітти бдеш. 
Не знаєш чия то рука, з золотов гайков на пальци, вже тиждень висит напротів суду на плоті ? Скоро будЕш знав ! Шмарклі позбирай у хустку і гет. 
Бо Я тя на оку маю, як і обіцєв ! Пожарники з міґавками, тіко шо, не до твої халупи поїхали ? 
То Я той гриб, котрим сі отравив прокурор з сусідньої области. І той шнУрок, 
шо прийшов ті по кльовій пошті, то тиж Я. То Я вночи хробаком лажу по залишках твоїх мозґів, шо сі лишили після партийних п'йанок ! То Я вчора спалив'єм ті Авто,
памітаєш ? Таке слічне* було, тисічі коштувало ! То Я припікаю твої пьєти*, як ходиш по, вкраденій в АТОшників, земли. Бий алярм, скурчибику, і швидше евахуйовуйсі відси хоч ровером, хоч на лижах, поки є можливіст. Бо далі цофати* сі нема де ! Ту тобі не фіґлі-міґлі ! Жаден поліційонер ті не 
поможе, НЄ ! 
У виходку тя допАдну, до курви нендзи !!! 
Страшив телепнє завше ваш, Яків Кутовий. 

*слічне - гарне, пьєти - п'яти, цофати - повертатись, здавати взад.

середу, 23 березня 2016 р.

Камазом в Польшчу.

Були такі чєси, коли ми до Польшчи їздили без всяких віз. Тодий ти кажної хвилини міг си сісти в авто і за три-штири години пити пиво з ґріль-курами в Перемишлі, або й далі. Василь-Паяльник тодий робив на камазі-вахтовці : нафтовиків возив по бурових. А грошей тодий, як і теперка, не було забогато, то Вася підроблєв часнимі ізвозамі у вільний від основної роботи чєс. Тим самим камазом ! Повіз він якось нашу нафтову футбольну команду на братній матч. Загрузилисі по повній : прикріпили ше єдну руру видихову* повну міді, єден бак з дзиґарами*, горівки мало не цистерну попід сідушки понапихали та й вдарили по коробці (передач). Кордон пройшли люкс, бо всі готувались до завтрішнего футбольного матчу і тому були п'яні в сраку... Стрес знімали. Ранком заїхали в першу чергу на тарґ*, би контрабас* скинути і тодий сі зачєло. Паяльник забув жи він не в Україні і поставив камаза коло виходку, би далеко не бігти, бо сильно сцяти хтів... А, як вийшов Вася наш з тулєту, то пішов закривати авто. 
То тре видіти : будка камаза, в котрій їхали спортовці, закриваласі тіко зсередини, шо наш кєровца* і зробив, а виліз з неї через влаз аварійний, шо в кажній вахтовці на суфіті* сі знаходит. І пішов по базари шукати кому горівку спіхнути. Нафто-футболісти тиж порозлазились і пішли хто похмелятись, хто дзиґари продавати... Через певний чєс прискакав ґліняж* і зачєв верещєти : 
- Ґджє тен пєрдольони кєровца ? Кльозет забльоковав, палянт, люджє спокойнє срачь нє моґов !* (Клятий водій, заблокував туалет, люди посрати спокійно не можуть). 
Але ніхто довкола не признававсі, жи приїхав тим камазом... Тутка надійшов наш в дошку п'яний нафтовик Гриць і ввічливо го сі спитав : 
- Якої курви мами сі дреш, до холєри ясної ? (Тобто - чо він так верешчит ?) Зара відкрию ті автобус та й всьо буде ґіт* ! 
І поліз на буду, би через алярмовий люк заповзти всередину і відкрити двері єнчим пасажирам. Але не розрахував сили і заспав на тотім люкови...Довго не спав, але ніхто го зтєгнути не міг звіттам, затєжкій був, то мусіли чекати. Не пройшло і дві години, як наш Гриць проснувся з криком : "Ґоль !" і радісно впав з триметрової висоти на землю. Всі зраділи, жи мож до сальону авта попасти. Паяльник заліз на гору, відкрив буду, домовивсі з мєнтом братнього народу за пєть фляшок горівки, і погнав камаз на стадіон, де вже півтори години їх чекали щасливі польські пілкаже і кібіце* в повній боєготовности у вигляді яєць, помідорів, пляшок з-під пива та іншого дрантя. 
Билисі наші хлопаки тодий, як леви на сафарі... але програли. То через то, жи в Гриця травма була... хоч і небойова. 
А по повроті домів Василь згадав, жи забув продати мідь через того ранЕного ґліняжа, в якімсь селі став, відкрутив руру вихлопну і зачєв з нев бігати з криком : 
-Мііііідь ! Бардзо таньо ! Хуртем* ! 
Врешті сі знайшов якийсь купець, Василь получив гроші, радісний скочив у кабіну 
та й завів авто...І тодий сі оказало, жи він не ту руру відкрутив... Але на кордоні все було добре, бо поляки нам зелений калідор зробили, би ми тіко борше залишили їхню країну. 

Завше ваш, Яків Кутовий. 

*рура видихова - вихлопна труба, *тарґ - базар, *контрабас - контрабанда, *дзиґари - сигарети, *буде ґіт - буде добре, *ґліняж - мєнт, *пілкаже і кібіце - футболісти і вболівальники, *бардзо таньо ! хуртем ! - дуже дешево, оптом, *суфіт - стеля.

Бориславскє джерело !

Як си їду з БорИслава на Трускавець, завши завертаю до файнезного джерела, шо сі сховало в лісі по лівій стороні від дороги. Вода там фист яка добра ! Троха смердит тухлими єйцями, але то ніц. А помічна яка : і від нирок, від вонтроби (то значи - печінки), від голови тиж помагає (наприклад, як троха звечора лиґнеш забогато). 
Всі правдиві бориславські кОти тоту воду п"ют... 
А знаєте відки вно сі взєло , то джерело ? Нє ? То я вам повім. Давно тому, літ зи стопідисєть, жив си либак. Іван певне го звали, бо тодіка всіх так називали. А може й не Іван... Не памітаю. Либав він тоту ропу з раня до вечора і з вечора до раня, носив ї до пана, а пан коло него шодень багатший ставав.І було їм файно.
Аж єдного дня, Іван, ніц нікому не повівши, взєв та й вмер. Зовсім заштивнів. А коли ше живий був, то вшім казов, жи го поховают на Бухови, би він звідтам весь БорИслав видів, бо Східници тоди не було... Але певне той Іван був тодийка під якимись санкціями, бо не дали го поховати на Бухови. Ну бо може жи простюх був ? І закопали Івана на виїзді з БорИслава по правій стороні. І певне сильно то нашого Івана вкурвило, бо за три дни потому по лівому боці дороги, в лісі забило джерело... І дотепер б'є... І три рури з него стирчит. З єдної течут сльози Іванові, з другої - піт, шо на роботі він проливав, а з третої - ... 
І смердит вно фист ! Не то шо в тотім Трускавци з бювету - нормальний шнобель 
навит ніц не відчує. 
О ! А теперка на тим місци, де Івана поховали лежит цвинтар. Кажут жи, як троха більше, аніж тре, "товару" там поховают, то Іван сильно сі денервує і джерело зачинає ше більше штиняти... 
Але тодий і помагає борше ! 

Завше ваш, Яків КутовийPeSe. На знимці "качалки" в культурально-відпочинковім парку, єдинім на чілий швіт, бо ніґде нема, би в єднім місци ходили люди і рядом "качалкі" обслуговували. Тіко в нас така атракція !
Рура - труба, штивний - твердий, штиняти - смирдіти, либак - середньовічний нафтовик smile смайлик , шнобель - ніс, лиґнеш - вип'єш, ропа- нафта

Кут тижнє (13-20марця)

Тіко шо прителепов з городу, де палив'єм бадилє, листє і єнчій штинь, сів'єм си в фотель, би наклацати вам, мої ґречні, новини, шо сі стали за тотой тиждинь. Навит піт з чола не витер і він, разом зі шмарклями, досі крапле ми на клаву. 
Голова адміністрації Кніжкін-Облошкін презентував народу свою лижку, котру стругав остатніх два рокі. Лижка получилась ладна, з липи, різьблена народними мотивами і дикорована камінєм з Каневських круч. ЗдАлеку було видно, жи урокі братів Стругацкіх не пройшли марно. Люду сі зібрало, як в Москві, вісімдисєть забутого року на откритіє макдональдсу, а голодні блогіри зразу окупіровали швецкій стіл, зроблЕний з тирсоплити Коростенского заводу. 
Люстрірований по всій голові обмилок* Швєцов трафив до турми після відвідуваннє диржавного кордону, дістав СІЗОнну алірґію і був змушений пройти очістітєльне алкогольне голоданіє. А вінницкі активісти за то об'явили йому і його сім'ї повний скріншот ! 
В Росиї під Тулов відпацифіздили* газифікованих циганів, нашчадків джінґізхана і кімірсена, а через штири дни потому в Ростови впав самОльот. За задумом циганського шамана Омеляна, він порожнім мав трафити просто на голови француватих омоновців, але шось сі стало з мантрами і літак пйоново* пєрдольнув об льотніско. 
На сєвєрному полюсі білий полярний мидвіть на повну пуцьку заграв чорну грізліну мидведицю і типерка учоні не знают, як назвати їхнє дитє, би не зашкодити мидведьово-лЮдскім відносинам.. Бо, як вже сі зачєла така глобалізація серед мидведів, то людьом на тій Земли місця сі лишило мало. 
Конференция про воду в Трускавци пройшла без швецкіх і єнчих столів, але мєстні журналісти ся тішили, як дітиска, бо типерка про ню (конференцію) будут знати не тіко сушіди по сходовій клітци, але і сам Василь Нарваний з села Верхне Висоцкє, адже тамка позавчора доправили три каністри антернету. На засіданні були присутні голови, рукі і ноги навколишніх міст і їм всім плів свої водяні бздури фист провідний хлоп зі Лємберга, по фамілії Шаріков... Але то не помішало нашим працівникам гусєчого пера зазнимкувати здибанку і з гонором викласти її на стопідисєтивосьми листках антернетвидань. 
Піт на моїм струджЕнім чолі висх, то й новини сі скінчили. 

Завше ваш, Яків Кутовий. 

* обмилок - мусармєнт, шо сі передів за поліцая, пйоново - вертикально, відпацифіздили - вислів легендарного Любка Дереша, котрий не потребує тлумачиння

Своладжь i Самскатiна*****.

Прийшла СеМеСівка про посилку ми на телєфон, акурат в тим моменті, як я ховав свого самовисуванця в сподні* і виходив з кльозету, а за квадранц* дзвонит фацет з Кльової пошти : 
- Кубусю шанований, заберіт тово пуделко*, жи прийшло до нас зі сторони, шо протилежна заходу і яке сильно верешчит і сі матюкає по-маскальскі і ше по-якімсь... Бо не даємо си ради, посєтітєлі до нас сі боят на обору* зайти ! Премії сі позбудем !!! 
Я такий : 
- Шо ти ми баєруєш* ? Яке ше пуделко ? Хто сі матюкає ? Я нич не чекаю, жадних* сюрпризів ! 
А він : 
- Заберіт, прошу-благаю, бо як ми еМеНеСників закличем, то вони то рєзко розмініруют. 
То я взєв Ромка Черешню та Василє Паяльника на всякий случай, тай поїхалисмо там. Приїзжєєм, там така атракція, оцеплєніє стоїт з поліцаїв по коліна в баюрі*, бо дощ, але вни, як мене увиділи, то сі перехрестили так, ніби отця Івана стріли,та й пустили на обору. Заходжу, стоїт вЕлике пудло метер на метер, перше'м помислив, жи то торт який, але торти сі не матюкают, а з него такі звуки, шо вуха шифером сі склали...
То ми яаааак вітворили той яшчик, а звіттам яаааак вискочат два правдиві якути з матюками в повній бойовій роскрасці. Подарті, побиті, ніби тіко з Улан-буде приперли. По дві шпари горизонтальні на їх головах, замісто оків, хоч васерваґу* по ним виставлєй. З усего жим почув я пойняв, жи єден сі називає Своладжь, а другий - Самскатіна. І жи вни цілий чєс сі били, бо не совпадают світогляди... Двисі, тиж ми банєки два, гамандріди нерозмитнені, Ким Чечен Ина нема на них, чи шо ?... 
Но і жи то Ромко ми презент на уродини приготовив через пацанів, шо ше в АТО сі лишили, бо сі всміхав так хитро у вуса..., але троха завчасно прийшла тота посилка - в мене свєто* за два тижни... 
Звізали ми їх, дали по дзиґару*, андрутів* з гербатов*, би помовчали троха, і я кажу Ромкови : 
- Файний ти хлоп, Ромусь, але я таких подарків не потерплю, старчит з мене Дамкрата з Трафімов ! Вези де хоч ! 
Но і повезли... В Трускавци навит з доплатов ніхто не хоче... Дрогобич, БорИслав... села довкола... Ніц... Врешті ми їх спрєтали в пивниці міськової ради, там їх не бдут шукали, та й їсти завше шось си найдут вночи по ґабінетах. 
І рішили ми об'яву дати : 
Віддам у файні, моцні руки двох майже бойових якутів. Називают сі Своладжь і Самскатіна. Практично цілюсенькі, правда троха з пробігом, але то ніц. Троха помєта кабіна в єдного і поворотнік збитий, в другого дві фари підбиті і розпляцканий воздухофільтр, на спідомЕтрі - 40-45...Розвал-зходження робити не тре... Сів і ... Нєаааа, ше тре перепрограмірувати троха... ну там кілька копняків чи шпіців по вихлопній... Вчат сі швидко, тіко шуфлю показав і вже всьо вміют, всьо зроблят і перекладача з адвокатом не требуют... 
Ймовірне мєстонахождєніє : Бориславска міськова рада, нумер тіліфону в антернеті найдете, або дзвоніт до мера нового чи ше новішого начєльника поміліцьї...чи як то сі тепрека називає... Заберіт то борше і сі користуйте, люди добрі ! 

Завше ваш, Яків Кутовий.
*сподні - штани, квадранц - 15 хвилин, обора - подвір'я, жадних - жодних, баюра - калюжа, свєто - свято, дзиґар - сигарета, андрути - вафлі, баєрувати - брехати, гербата - чай, пуделко - коробка, васервага - пьйон :) , водовага
*****Читай "Ромко Черешня", "Дамкрат і Трафіма", "Дамкрат на заробітках", "Трафіма - звізда Карпат", "Черешневі діти"

Черешневі діти****.

Богу дякувати, Ромусь сі вернув з АТО. Назавши. Дємбєльнули го. Але теперка проблєма в него. Як він був гражданскій, то в кажній порєдній бориславській школі в него був дітвак...переважно дівка, ну бо Ромусь ше той снайпер, недармо в развєдці дотепер служив... Діти певне і не знали, жи мают такого тата-героя. А після того, як пішов на фронт, біля тої столітної черешні, коло якої Ромко по молодості здибанки назначав, утворивсі справжній фан-клюб його імені. І фанки там сі збирали вечорами, рішали між собов, хто з них офіціяльніший в ролі дружини. А він фист файний хлоп, але слабий на передок...нє не так...передок в него ведучий. І тому по всіх школах БорИслава бігают Черешневі діти. Але то добрий кєрунок, бо завши сі знайде тота чи той , хто на старости кєлішок му до постелі піднесе... 
Тай держава шось там плотит за кажну дітину. Сорок тисіч здаєсі...Йой, то виходит по дешіт тисіч за кільо, як дітвак штири* важит...Але Ромусь з того ніц немає. 
А я му казав би робив, як я, а він...Бо я то просто порішав. Поїхав"єм до Трускавцє на діскатєку, виключив пронд* і зайшов до залю...Взєв тоту, жи в неї очи найбільше сі світили, і дотеперка з нев жию ! І маю спокій. А він - то вічний мандрівник. 
І теперка, як наш развєдчик сі вернув, за ним постійно бігают шонайменше зо штирнайціть фанок з бахурами за спинов, і кричат : 
- Ромусь - чемпійон ! Ромко - я твоя навічно ! 
Але я так гадаю, шо то ше не всьо, бо він ТАМКА був вішім, чуєте вішім, місяців, і нема ґваранції жи там він ТІКО воював...Як то кажут : війна - війнов, а сєкс - параспісанію...І тому певне теперка р'йяди фанок в него сі збільшат в парканайціть раз. Ото має хлоп гризоту. Вже і позивний свій помінєв, а все їдно знайдут го... Ну, певне по запаХУ, чи як ? 
Але як то кажут : на спанє не купиш конє... Ромцьо будує хату за гроші, шо за танка получив, на тотих десіти сотках на болоті, жи му за АТО дали. Доста каси отримав, на добрий дитсадок старчит. Трафив в око гранатов якомусь сєпару-трактарісту, коли той хтів їх на гусениці намотати. Граната сі не взорвала, але око дурневі вибила і він ніц не видів та й заїхав до наших у гості без півлітри... 
Працює Черешня, як сліпий кінь...Вася-паяльник, колєга лєпший з дитинства, му помагає. Він так сі називає не того, жи вміє паяти, а бо... Любит Василько свій паяльник поканіфолити, як і Черешня, не єдна мікросхема від того сі поплавила... Хіба ніхто го так не зве, бо той за таке і в рий* може пєрдольнути. В него похожі проблєми, як в Ромця. Але то єнча історія. 

Завше ваш, Яків Кутовий. 

****Читай "Ромко Черешня", "Дамкрат і Трафіма", "Дамкрат на заробітках", "Трафіма - звізда Карпат".
*штири - чотири, рий - рило, пронд - струм

Трафіма - звізда Карпат***

Допуки Дамкрат риґав* шуфльов на морґах* цьоці Рузі з Зимної Води, шо під Лємберґом, Трафіма в самих пстрінґах пішла до народу. То значи перше на Окружну в Трускавци, але тамка хіба-но єдні п'яні нафтовики камазами додому-на роботу і ше шофери лісовозів, котрі лІтают з прудкістю цьоцірузиної шуфлі в сторону Дамкратової голови... 
Жадних грошів не заробила і, згадавши про руру, пішла в тріп-клюб "Казанок", шо в центрі Трускавцє в бувшій столовій, котра труїла совєцкіх здИхлів* кількадесіт років 
і нич їй за то не було. 
О ! Пішла вна тамка до роботи, якшо то мож так назвати. Покрутиласі Трафіма пару ночів довкола тої рури. А як зачєла виґібаси і карамболі свої показувати, то всі цьоці в шоці , хлопи то вопщє ! Сторінку Трафім-фанатів у фистбуку створили. В когось навит камінє з пуцьки... перепрошую.... з сечовивідного каналу полізло без нафтусі. Вонтроби-печінки сі відновлювати зачєли. В неєдного пупець з черева пропав назавше. Кашпіровскій зо злости в дім вар'ятів трафив. Мож повісти - Трафіма вперше звіздов себе відчула, а потомка "звьозная хороба" ї хапанУла і в голові сі поєб... перепрошую... покрутило. Ріжні бздури навигадувала. Взєла і помалювала тріп-руру під "бєрьозку" зубнов пастов. Шеф "Казанка", як то увидів, так їй зашпіцував, жи ї нагла поміч забрала до шпиталю. Але вна сі не успокоїла. Знов прийшла, від голови по пас* в ґіпсі, за грошима за ті сеанси, котрі давала. Ну і, як ніц не получила , крім ше трьох шпіців*, погнула ту нендзну* трубу на німецкій хрест. 
Теперка ї шукают тріптізьори з квадратовими головами, би касу за руру вибити... І фанати шукают. Єдні хочут забрати, інчі - дати. Весь карпацький інтерпол за нев бігає. Всі смереки ї знимками обклєєні... 
Кєпскі справи в неї теперка. Дамкрат на ню фист сі гніває, бо "нєвєрная жена". То тиж добрий піде... прпрш... "адідас" ! - як на него Трафіма потім повіла. Послав він її... 
на південь. По-рускі то звучит : - Іді на ЙУХ ! 
Мені то тиж не тре. І шо я маю з тим всім робити ? Ану, як ОСьЦЕ (OSCE) приїде і спитає де Трафіма ? Шо я їм повім ? Жиби в "Казанку" шукали ? Ага ! Тодий я тиж 
буду в хованки бавитисі з тими збУями*, шо за Трафімов питают по цілій области. Невже їй було зле у ролі звізди Карпат ? 
О ! Згадав'єм жи теперка в нас ґлянц новий мер, нова міськова рада, то може 
най вни тотим сєпарам арбайтен найдут ? 

Баєрував* завше ваш, Яків Кутовий.

***продовження "ромко Черешня", "Дамкрат і Трафіма", "Дамкрат на заробітках"
*збуй - бандит, *морґ - шмат городу, 
*баєрувати - брехати, *риґати - тяжко працювати, 
*здИхлі - відпочиваючі, *пас - пояс, 
*шпіц - копняк, *нендзний - бідний.

Дамкрат на заробітках**.

Недавно звоне до мене кубіта і каже так весело : 
- Вітаю, я сі називаю Рузя з Зимної Води з-підо Львова, дайте ми в аренду вашого Дамкрата, бо тре під бульбу город перекопати, чула"м про него з фистбуку, кажут, жи файний робітник ! 
Я такий : 
- Нікому нич не дам, бо ніц нікому не обіцєв ? То є мій Дамкрат, мені го Черешня подарив ! Як то я вам го в аренду можу дати ? А ше як ОСьЦЕ (OSCE) взнає, то мені капєц ! 
Але вна сі чепила... Три дни підряд дзвонила, аж моя Ядзя денервуватисі зачєла. 
Ну то я подумав : дам ій на пару днів, най сі відчепит, та й Дамкрат шось си заробит... Кажу до него : 
- Такво ! Зара поїдеш в командіровку до Зимної Води, шо під Лємберґом, і тамка зробиш порєдки в пані Рузі на городі, би бульбу мож веснов нормально посадити. Дамкрат на то : 
- Какая зімная вада, єслі шчас єшчо осєнь ? 
Я, вже нервово : 
- Так, телепню фіґуровий, сідаєш в Трускавци в парашутку і за три години будеш 
на місци ! 
Він не перечив, пішов і ....пропав. Три дни тота цьоця Рузі до мене дзвонит, питаєсі, коли той Дамкрат приїде, а його нема й нема... Аж за якийсь чєс сі об"явив. Виявлєєсі він пішком йшов, бо в "маршруткє какіє-та страшниє бандєравци єхалі" і він сі бояв. 
Але то ніц. Прийшов і Богу дякувати, а тота цьоця Рузя му каже : 
- Отово город, скопай під бульбу ! 
І пішла си до роботи. Вечором приходит, весь двір перекопаний, город тиж, 
вна в обморок... Потомка, за дві години, встала і сі питає : 
- Шо"с наробив, дурню ти пластіліновий ? Ти шо ту монгольскє поселення шукав, 
чи ше який антікваріят ? 
Дамкрат на то радісно так : 
- Хазяйка ! Всьо пєрєкапал, бульбу нє нашол ! 
А вна тодий му в пащу шуфльов... Нокаут ! Фсьо, попав мій Дамкрат, Рузя го в плєн взєла, віддавати не хтіла поки він тоті свої викопи не зарувнає. Мусів я го викупляти, 
бо ше не дай Боже ОСьЦЕ (OSCE) би сі довідало, то я би в ше більшу копійку влетів. Кльовов поштов в пуделку прийшлося Дамкрата пересилати. Як приїхав, 
дав я му два дни вихідних на лікування від шуфлі... 
.....А ше від него Трафіма за час командіровки втікла. Але про те потомка повім. 

Завше ваш, Яків Кутовий.

** продовження "Ромко Черешня", "Дамкрат і Трафіма".