Важіль Впливу і Дзюрка Вражень

*+16 Важіль Впливу і Дзюрка Вражень

 Всі докола сі грают, як кОти в марцю, але про то мало говорєт, бо тема гранє фист делікатна. Попереджєю, жи текст багатьом сі не сподобає, тому на тім можете скінчити то читанє. 

Я, люде, не є великий спец в тім ділі, але шось та й видів в тім життю і про три трафунки*  вам трохи оповім.

Пізнав якось я єдну кубіту, люде, Тетяну. Троха старша за мене, але зґрабна і дупцю мала, як професійної  волейболістки. Швея від Бога. За пітнайціть мінут могла пошити п'єть пар вузоньких жіночих майток з єдних сімейних трусів.

 В ліжку з нев проблємів не було, крім єдної. Як би то повісти делікатно? Ну, розумієте, вна так емоційно реагувала на мій важіль впливу, шо після того інтимного діла матрац мож було викручувати. Такий він був мокрий. Перший раз, то я, коли відчув, жи шось фист волого під нами, то не знав шо подумати. То вже всі наступні рази Танька сама си під сраку цирату стелила і матрац сухим сі лишєв іно простирадло тре було прати. Казала, жи по сім разів підо мнов кінчала, поки я заледво раз відкалатав. 

Але якось в моїх споднях зачєло робитисі шось дивне. Лікар холоднокровно діагностував в мене тріпак, а я Таньці - зломлений ніс. Помирились ми зовсім скоро, від нема шо робити, бо на тріпдачі наші палати були поруч, а єдинов забавов там була гра в карти на роздягання. Зи шпиталю ми вийшли затєтими кумплями на все життє, бо вже ніґди сі не грали межи собов.

Потім на горизонті сі з'явила Жанка. Вчиласі в якійсь модній кийовскій бурсі і постійно мріяла виїхати в Ізраїль.
То було, широ кажучи, фист слаба на передок, дівка. Вна, як ня виділа, відразу хапала за розпорок* і тєгнула десь у душову, троха далі від моїх колєґів. А ті два скурвисини, стояли під дверима і іржали, немов арабскі скакуни перед стартом. Дакота з Ічьом остро сі сперечали - скіко мінут я там проведу цього разу та робили заклади на ріжні суми гроший чи пиво. І, коли двері сі відкривали і звідтам виходив я, тєгнучи за ногу Жанку, бо йти вна не могла, то все семе п'єнтро мого гуртожитку здригалосі від радости того, шо вгадав і розчарувань програвшого.

 Після гранє Жанні завше сі хтіло спати. Я клав її на ліжку і ми до вечора грали в карти на її пружнім дупску, запиваючи то всьо зимним київскім пивом...

Іноді, коли Жанка затримуваласі в мене на кілька днів, в обшчагу прибігала її мама в пошуках свого дитяти.

...Сім'я їх мешкала на Печерську, в типовій сільскій хаті з курми та свинями. Тєлічка той район сі називав. Мамцє ї робила завідуючою столової на якомусь "Більшовику". І тому мала на господарці вбитий жигуль, трьох свиней і чоловіка. Той працював нібисторожом на тім же заводі і мав купу чєсу, тому кажного вечора забирав для своїх поросят помиї, котрі робітники недоїли в обід. Любив си випити і для того в його авті завше лежєла купа десєток рублями. Бо саме "чирік" коштувала єдна зупинка гаїшником тих чєсів...

Під вечір Жана будиласі, давала ми бузяка* і радісна йшла домів.

Потім я поїхав на канікули, а у вересни мама її ми повіла, шо влітку її найшли на березі Дніпра без ознак...

Плакав, кричав шалено, але мій молодий організм швидко подолав журбу, бо не міг довго сумувати і наступною моєю коліжанкою стала Віруня.

То була прозора дівчинка з очима, повними неба і кшталтами памели андерсон. Вчиласі  у "кульку"* на балєтмейстера. З нев ми ходили по всіх концертах і опереттах задурно, бо студентам цього вишу давали контрамарки на такі справи.

Но то її від одного мого дотику зачинало трєсти, як від двістадвайціть. Блідоньке личко зненацка зачинало рожевіти, варґі* привідкривалисі і оголювали ряд білюсеньких зубів. В передчутті радости її очка сі закривали, а язичок миттю опинявсі в моїм писку і змією зачинав шалене протистояння з моїм. Далі її уста зачинали спацер* моїм тілом, шо раз, то нижче. А вже коли ті елєктричні губки робили ми льода*, то сі здавало, шо докола сі обертає всесвіт, а в споднях моїх його центр, якщо не чорна діра. І ось вже Віруня переможно тулитсі до мене устами і вливає в мене рідину терпкого незрозумілого смаку. А я, знесилений, мені все до сраки і ми разом з нев п'ємо нектар любови. Такі цуда сі діяли з моїм організмом, жи хтілосі літати вище неба.

Так от, люде, ця дівка тупо мліла від оргазму. Падала в обморок і всьо. Уявіт си мій стан? Ти граєш кубіту, вона стогне і піє, все йде, як тре, а раптом брик - і сі вирубала. Перший раз трєсти ня зачєло тодий, як шляк. Все одразу сі опустило, навит, курва, руки. Но то я їй по писку, би опритомніла, а та вочи відкриває і каже так спокійно:

- Йой, любий мій, укоханий! Забула'м тя попередити. Зо мнов завше так. Але ти не звертай уваги, грай си далі.

- Бабо, чи ти маєш голову, так ня лякати?

Але вже наступні рази я так і робив, та всьо їдно, під час процесу, в моїй голові підсвідомо проскакували варіанти відповідей, шо я повім, якшо єдного разу вна сі не обудит. Шо я тодий її мамі скажу? Шо заграв до смерти, га? А якшо мама - перша професійна комсомолка в области? А тато, курва, тренер з боксу.

Тому довго то тиж не тривало, заледво півроку.

Анапест мого життя, люде, був і лишаєсі іманентним, лагідно скачучи з єдної крайности в другу.

А всі мої пасії файно сі влаштували в тім життю. Танюха стала відомов дизайнерков і від давна їздит по Еуропах. Вірцє - балємейстер у Дрездені чи Копенгагені, а Жанна Борисівна Ковальчук аніраз не загинула, бо недавно'м сі довідав, жи працює кимсь в кнесеті країни своєї мрії.

На кінец повім вам, люде, жи кажному  з нас згори дано, як не Важіль Впливу, но то Дзюрку Вражень. Користуйтесі.

*льоди - морозиво, мін'єт
*перуни - блискавки
*пас - пояс
*бузяк, бузя - цьом, личко
*кульок - інститут культури
*варґі - губи
*спацер - прогулянка
*трафунок - випадок

PeSe. Би'сте знали, жи то всьо було не зо мнов, бо Ядзє, як то увидит, то ня закатрупит. І кого бдете читали, га?)