понеділок, 23 липня 2018 р.

Вінницє


Вінницє, люде, вражає, як теесен. Шось ми сі захтіло, люде, на кольорові фонтани подивитись, про котрі казали ми колись файні люде. Но то рішив Яків Кутовий Неньков сі повозити. Сів в авто і погнав світ за вочи. Приїжжєю у Вінницю, а там дощ і зимно, як шляк. Але ніц, курва, запаркував авто і тролєйбусом у центр. Перше, шо увидів'єм, то памітник босому хлопови з пером і папером в руках.
Мушу віддати належне єдиному містови, котре в Неньці поставило памітник діючому блогірові. Тіко незнаю чо він без мештів в таку погоду, але то такє. Певне митець, з їхньої точки зору, мусе бути не тіко голоден, але й замерзлий, бо босий.
А далі увидів'єм кадри, як з зони відчуження. Мій стрико за совєтів в такім сірім будинку роки рочезні проробив. Оказалосі, жи то є будова мєстної ради.
- Певне, вапно сі скінчило,- помислив я і пішов шукати, де би мож було закинути шось за драбину*.
Обсервуючи зразки махрового совка на вулицях міста нанотехнологій, я стрів піцерію "Нью-Йорк стрід". Замовив їсти, принесли. Шалений оберемок макаранів гонорово називавсі пасссста! Немаючи альтернативи, з задоволенням зжер її. Потомка офіціянтка зачєла репетувати, жи з мої картки на їхню не прийшли гроші і сказала би'м терміново дзвонив у свій банк, бо ня зара арештуют.
- Сама дзвони,- порадив я.
То вона так і зробила і оператор передбачувано послав її в сраку, після чого та посміхнуласі і вибачилась.
По мірі наповненя шлунку, люде, життє докола стало кольоровішим, особливо біля фонтану, на фоні бризгів котрого, баобаби напали на Землю, а маленький принц зголосивсі ї рєтувати.
Готель я вибрав на воко і воно ня не підвело. На долі була ресторація. В курілці стояли двоє. Смаглявий хлоп, шкіра котрого нагадувала колір атраменту* і довгонога бльондина з такими тюнінгованими варґами*, які асоціювались в мене хіба шо з дзьобами каченят мої мами.
Мій номер був на стриху, але тута було всьо, про шо писало в переліку послуг. Вайфай був, але такий слабонький, шо таньше* для нервів було сі скористати з "передачі даних". DVDпрогравач, CD-радійо, Т2 і тілівізор, котрий не робив навит після півгодинної інтервенції мєстного елєктрика, а по сумісництву портьє, бодіґарда і сутіньора. В туалєті біліли біде і мушля кльозетова. Цікаво, шо посцяти в ню мож було тіко вигнувшись доляром, або побабскі - сидячи. А все тому, шо над унітазом зловісно і косо нахилилась повала* і тре було мати не більше метер сорок зросту, би гордо стояти, справляючи малу потребу.
А ше ту була душова кабіна з бойлєром над головов, в котрій вода сикала в ріжні сторони, але тіко не там, де тобі тре. Опшем, люде, єйці я так і не помив і ліг спати з брудними. А потім сі зачєло, курва.
Серед глухої ночи почувсі ритмічний стук. Перше, шо я си помислив, жи то хтось пукає* ми в двері, але помежи стукоту чувсі підозрілий жіночий стогін. За перегородков якусь кубіту товкли головов в мою стіну. І, судячи з емоцій в голосі і того, як часто вна казала "а-а-а-а" стогін був аж ніяк не від болю. То тривало протягом пітнайціти мінут. Потім була десітимінутна перерва і всьо сі зачинало спочатку. Стало зрозуміло, шо там явно і нагло когось грали!
То був гОтель, люде, в котрім було чути як їбуться сусіди, шо аж ніяк не сприяло спокійним сновидінням.
Но то я заалярмував на рецепцію і пояснив ситуацію. Дівчинка ввічливо відповіла, шо зара всьо бде люкс.
І вна не збрехала. За десіть мінут знов настала тиша і хтось запукав в мої двері.
- Ну!,- з викликом сказав я і не помилився у виборі тембру голосу.
На порозі став, вже знайомий нам, смаглявий хлоп і шкіривсі на всі зуби:
- Можит тібє дєніґ нада, а?- спитав він
- Га!!,- остро перепитав я, вклавши в голос всю агресію, накопичену багаторічним будівельним досвідом.
- Ти не пониль, ізвєні. Я тє дєніґ дам, шоб ти ни званіль большє, а?
- Курва, хлопе, ти ніби на москалє не тєгнеш, но то кажи по людску, шо хоч, бо шляк тя наглий трафе і ніґди більше грати не зможеш,- сказав я.
Громадянин Конго у відповідь прошепотів:
- Га,- і щез за дверима.
Я зачєв дрімати, але ніц з того. За якийсь час порносеанс сі продовжив. Знов зателєфонував'єм до чергової.
- Зара,- сказала вона втомлено.
За пару мінут за стінов стало чутно, як сі відкрили сусідскі двері і почувсі стук в мої.
- Відкрито,- повів я і глибше сховавсі під коц.
В дверях стояла вчорайша бльондина в якімсь пеньюарі, дуже схожім на футболку її засмаглого кумпля.
- Приєднаєшся?,- спокусливо спитала вона.
І ту раптом в моїй збоченій уяві повстала чавунна пательня мої Ядзі. Потім згадав'єм про свої немиті єйці і мовчки помахав головов в ріжні сторони, ніби намагаючись переконати себе, шо то все ж таки кадр з моїх чергових порноснів.
- Як хоч. Але двєрь у нас аткрита, єслі шо,- загадково посміхнуласі мавка і пішла в свій номер.
Стукіт звично продовжився. До ранку я перечитав купу новин, статей про йогу, переписи пляцків і сплянував свою подальшу поїздку.
*варґи - уста, губи
*атрАмент - чорнило
*повала, суфіт - стеля їх
*таньше - дешевше
*закинути за драбину - перекусити, пообідати
*пукає - стукає
*кумпель - друг

Немає коментарів:

Дописати коментар