Ґаз, ґітлєр і субсидії

Ґаз, ґітлєр і субсидії

Дзвоне колєґа, нич не каже, ні добрийдень, ні насерматер, а відразу:

- Кубааааа! Прийди, бо вмру, так ми, курва, зле!

Я сі підорвав, хопив ключи від авта, побіг до Марисі по флєшчє, далі по коробці та й за півгодини вже сидимо, пашталакаєм по підисєть.

Но а він сі жаліє:

- В мене такого ше в життю не було, віриш?

- Тю. Ти шо перший раз каца* хопив?

- Та нє, Куба. Ти ж знаєш, жи п'ю я послідовно і регулярно, би не доводити свою дурну голову до бодуна.

- Но то шо сі стрєсло?

- Ми звечора з нашими селянами всю бульбу зибрали. Потім сіли та й си повечеряли так порєдно. Бабів шляк трафив, то вни пішли гет, а хлопи джазували далі. Понапивали'змо сі, як джмелі. Такой в стодолі попадали спати. Всьо ніби норм. Лежу си, курва, як завше. В голові вертольоти, пару раз в ригу з'їздив і врешті заспав. Аж раптом страх мнов такий опанував, жи мало'м сі не всрав, Куба! Знаєш шо ми сі снило?

- Твоя бувша?

- Нє, курва!!!

- А шо тоді???

- Ніби я лежу в ліжку, сонечко у віконце, світить, пташкі цвірінькают, Галє зи швейної поряд...

- То котра?

- Та жінка того Петра, шо в него в нашім селі два склепи з запчастями до роверів.

- Ааа!

- Така вона гола, така горєча. Так ми тепло і файно...

- То шо ту сі бояти?

- Дай сі на стриманє, Куба! Ну, я си лежу тако, вбираю в себе той стан, блаженно упиваюсь, мож повісти, тов ситуаційов і тута рррраз, курва, забігає в хату... Хто б ти думав?

- Твоя бувша?

- Іди до сраки. Не згадуй ту холєру, бо ше прийде! Но то значит, лежу я, сі волочу від тої радости докола, рука моя на Галиній цицці так ладно лежит і тута хуяк!, забігає в хату ґітлєр, зачинає тупати ногами, а потім яааакк заверещит, ніби му єйці в дверьох затисли:

- Ти чому, за ґаз не платиш, субсидійник, бляtь???!!!

- Українською???

- Ну!!! А в мене в хаті ніґди не було, курва, ані ґазу ані субсидій! Капуєш?*

- Кидай хляти, хлопе, то білка приходила, полюбе!

- Но так! Довай ше по сто і файрант*!

*кац - бодун
*капуєш - вкурив, розумієш
*файрант - ґуґєль в поміч)