Вживали?

Вживали?

Ніч. Їду автом, аж ту в заднім люстрі зненацка сі з'являє пріус, вмикає міґавки і "крекче".

Показую правий поворот і чемно стою на "аварійці".

Підходе йолоп:

- Страшний сіржант Цопант. Вживали?

- Так,- спокійно кажу поліцайови щиру правду, люде, як вчила ня мама. Бо кажен з нас вживає. Звісно, якшо не оголосив голодування за відставку Овакова.

- Ваші документи попрошу,- на відгодованій пащі з'явилась хижа посмішка, з його писка потекли голодні слюні в передчутті заробітку, а я спинним мозком відчув, як в него засвербіла ліва рука.

- Прошу дуже, пане владо,- я віддав посвідчення, а поки той сліпав в документах набираю стодва:

- Чергова такато слухає,- з моєї нокії почувсі такий файний голос, ніби трафив'єм в центр сексуальної реабілітації.

- Дай Боже здоровлє, прошпані. Вибачте, жи так пізно дзвоню, але мене ту спинили ваші поліцаї (тута я чемно називаю своє прізвище, потім поліцая, но і номер їхного авта) і питают ня, чи вживав'єм. Перепрошую, то шо маю їм відповісти, бо я цілий чєс шось вживаю, інакше з голоду вмру,- говору чотко і виразно, би пані файно ня чула.

Але раптово мою бесіду з володаркою чарівного голосу перериває вереск сіржанта, котрий стояв поруч і уважно слухав до моменту, поки'м не назвав його імє:

- Шоооооооо?!!!

- Шо?,- я повторив інтелектуальне питанє патрульного.

- Шо??? Такий сиромудрий??? Всі розУми поїв???,- поліцай миттєво перетворивсі на мєнта.

- Я, прошпані, дико сі вибачєю, але той ваш 3345 якийсь фист нервовий. Мабуть, вживав або навпаки - голоден. Но то мушу скінчити нашу люб'язну розмову,- я втиснув червоний ґудзик і перевів погляд на поліцая.

- Йой, як мені сі подобают грізні хлопаки в мундурах. Коли в тебе зміна сі закінчує, солодонький?,- я повільно облизав губи і лагідно подививсі му у вочи.

Тонка конструкція мєнтовскої душі остаточно луснула і той з криком "Заєбалиблять!!! Єдні підараси докола!!!", різко жбурнув права ми на коліна і погнав в ніч.

- Пане владо! А ваш напарник тиж?,- спитав'єм навздогін. Той нич ми не повів, але відповідь була очевидна, бо сіржант біг в протилежний, від поліційного авта, бік.