Радийо Бухів*.

В місті нафти, газу і води по годинах зачєлосі капітальне очишченнє. Наразі нарід прибирає правдиве сміттє, шо лежит по фосах, корчах та калабанях. Потомка, певне, сі возьмут за то, шо в ґабінетах... О ! І то є фист як добре, бо при оказії, на території Бориславводошкандалю під трачинєм і бланками квітанцій за послуги, мєстні депутати найшли правдиву мініГЕС, правда троха недоукомпліктовану. Хтіли ї здати на металолом, вже зателєфонували до вождя їдного плємєні, але ту сі появив Oleh Правий і спортив їм всю сатисфакцию від майбутньої купи грошів за жилізо. Олько зобразив із себе тирмінатора, опечатав той аґреґат і повів : - I'll be back, курва ! І написав вЕликий трактат у фистбуку на ту тему. Типерка через него всьо місто має у вівторок сі зібрати у міськовій раді і рішити, шо з тим всім робити. В Дрогобичі Кличко нелегально сі зустрів з Кучмов. Тарасом. Головов міста ! За то, жи Тарас го прийняв, Віталька подарив му штири квадратові метри бруківки просто зі свойої обори під Кийовом, по котрій він шарґав боксерками чілих девіть літ. Тарас му віддячив і пообіцєв, жи пришле му в столицю два крази шутру, котрий лежит на матадорі вже єдинайціть років і легко заріс травов. На тім тижні в місті спудеїв і Котермака сталасі ше їдна, не менш важлива подія. З файного міста Тернопіль стартувала перша партия паперової ґазети “ Медіум Дрогобиччини”. Головний реАктор і контактер з позасвітами Марія Дрогобицка запросила навит циганского барона зі Сваляви на тото свєто. Він залишив празник всіх циганів і просто звіттам прискакав на правдивім коні Шариф Дансер. Я нікому нич не бду оповідав про спонсорів і хто то всьо порішав і поклєїв, але з вас, пані Маріє, флєшка доброго старого Hennessy Beaute du Siecle Cognac. Чули’сте, Philip Йоґуртшніцель ? В маю, як прибудете в Неньку, завітаєм до Марисі на каву з коняком. В Трускавци і Східници тиж всьо люкс і спок, здихлі приїжжєют ригулярно, поволи п’ют воду, мастят сі глинов з берегів Стрия і Тисмениці і вигулюют спортивні костюми вечорами на дептаку. В п’єтницю був у брата, в Лємберґу. З вікна його хати видів, як єден хлоп йшов си, певне, з хресної дороги, бо був змордований, кидало ним по корчах і до асвальту багато раз. Так сі стало, жи в певнім моменті він не зміг встати, мабуть молитви дали фист в голову ? То він сі положив коло баюри і лежит. Не пройшло і п’єть мінут, як надлетів хлопчиско і давай го підоймати, а той сі сопротівляє, не встає. Тодий надходит ше єден і вни разом потєгнули го, певне домів. Два рятівники за п’єть мінут !!! То є двайціть штири на годину, курва ! І хто ми типерка повість, шо в нас нема порєдних людей, га ??? А ше у Львові “Карпати” знов заграли у футбол ! На цей раз в ніч’ю ! Просто з Бухова всіх люб’ю і цілюю завше ваш, Яків Кутовий. *Бухів - читай А знаjeте як в Схiдници на медведiв полюют?

Вінкєль* тижнє (3-10 квітнє)

Тиждинь минув аліґанцко. Пирше квітнє минуло файно, а після него сі зачєло, курва ! Спочєтку нашого Татка хтось взув ... у офшорні мешти і таку саму краватку і то увидів весь світ. Питько зі встиду аж у Іпонію полЕтів, бо не міг людьом у вочи сі дивити. Іпона мама поґласкала го плечих і він троха сі успокоїв. Іпонскі діти читали му свої хайку... 
Потомка головний скотиняка Неньки притігнув на Лису гору циганів, астрологів і корову та й зачєв з нев всякі магічні маніпуляції робити. О ! Пляшко перше хтів посягти на її годність, але цигани з ґрінпісу не дали му того зробити. Тодий він поцілював її в писок, посцяв через своє ліве пличе і ґвізнув* корові у вухо раком з гори. І та магія подіяла, бо вже в неділю прімєр всіх міністрів Зайценюк рішив поміняти ставку. Бо та, шо є, му вже не пасує і він про то повів нам всім у тилівізиї. Типерка замісто него буде корінний полішчук Вова Пейсман. Подивимосі хто з них який прімєр ! 
Сімсот прокурорів достали статус учасника АТО. Курва, та то цілий полк ! Теперка я розумію чого москалі не хочут сі вступати з нашої земли. Кажному цікаво сі подивити на живого прокурора в танку. В них, певне, там ціла колєйка* сі вистроїла. Приїхали на Донбас, полазили, жадного прокурора не найшли і домів. Тамка сі питают : 
- Ну шо видів ? 
- Видів !!! 
- Живого ? 
- Живого !!! 
- На танку ? 
- На танку, на танку !!! 
І всьо, нова партія придурків бігає по степу слуг народа шукає... 
Єден такий сиромудрий скурвисин по фамелії Суз хтів бувшого, але кажут, порєдного, прокурора Паська, закрити теперво вночи у Кийови.... 
У Сваляві відмітили Динь Всіх Циганів, про шо повіла Volika Zuzak. Стрілєли фаєрверками з рогаток, луків і навит з гаубици чєсів австро-угоршчини, заряженої крумплями з пасольов. Іхний вождь літав по свєті на чорно-білім коню і обіцєв всім, жи наступного року купе си кольорового, най тіко наскладає троха грошей. Навколишні селяни всіх пернатих сховали в камерах хранєнія Мукачевого. Між охранніками і курами часом виникали льогкі ножові зіткнення на користь перших. 
Якась Маша Симович повіла у фистбуку на всю Неньку, жи вна си хапнула кавалок Труханова. Мер Одеси на ню фист сі обідив і подав у суд. Той виніс рішеннє, жи типерка Маша мусит спростувати ту інфу на камеру вже перед цілим світом, ідучи на руках з долини догори по потьомкінскіх сходах. 
Голєндерскій рефериндум показав нам штивний* іменник з трьох буквів і то, жи нам до Европи ше сто літ раком верхи на тачках на єднім колічку. 
Моя Ядзє купила ми нові ґумакі і я мусів три дни метати по полю гній, а Ромусь з монополю* зато мав файну вирочку в той чєс. Бульба в тім році буде тана*, як ніколи, згадаєте моє слово ! 
Завше ваш, Яків Кутовий. 

* вінкєль - кут, ґвізнув - свиснув, 
монополь - магазин з алкоголем, 
штивний - твердий, 
тана - дешева, колєйка - черга

Бориславшькі кОти!

Повім вам про бориславських котів.Правдивий бориславський кіт є чорним, як нафта, бо шодень нев сі вмиває...Ті кОти фист які тверді духом...як Уріцкі скелі майже. А щирі серцем, як мражницьке озеро зимов. Не то шо тоті трускавецькі...То страшні ліньтюхи. Вни такі ліниві жи навит, як увидят перед собов мера міста, то навит сі не поворухнут.
А правдивий бориславський кіт, як вздріє на вулици голову міста,
відразу го подрапає від коліна і вище...І тому в БорИславі нема мера,
а є - в.о. ....яВОрський...чи як його ?
А трускавецькі шо ? Глямур-шампур, сауни-круасани та й масажі-фризури...
Правдивий бориславський кіт нігди не пустит шмарклі навит як на него наступит слонь, або наїде кіровець...А слонів в нас нема...Хіба жи привезут з якимсь цирком і забудут...Наші кОти їдят всьо : каші, кості, пляцки, бо як не будеш їв , дістанеш потужного шпіца в сраку і надобраніч...
А ше дуже радісно в БорИславі веснов, коли виходят на вулицю файнезні кітки в міні-юпках...Отоді наші кОти дают джазу...
Отакво і живут правдиві бориславські кОти - чорні, як оператор з видобутку нафти після нічної зміни, справедливі , як прокурор міста і чесні, як циган Вова Сурман з-під семої школи. Вміют всьо : як треба, можут і зашпаклювати в око якомусь паталасі. Так сі мордуют помежи Трускавцем і Східницев наші кОти...Ніхто їм не може дати ради...та й не треба, бо то файні кОти...
Але вни завше сі залишєют ПРАВДИВИМИ БОРИСЛАВСЬКИМИ КОТАМИ.
ПовідАв завше ваш, Яків Кутовий

Мiй Борислав!

Розповім Вам про мій улюблений Борислав !
Давніше кожен бориславець мав в себе на обОрі одну або кілька качалок. Ходив довкола них, доглядав, квітки-часничок довкола саджав...Але почєла дусити жаба тих, в кого не було своєї годувальници...І відтоді все по-єнчому стало.Качалки стоят по полях, лісах, парках, всюда, хіба не на подвір"ях...І теперка любий може підойти до неї, зробити селхві і
підписати : То моє ! Привіт кувейту !
Місцева забава - то закидувати ями на вулицях будівельним сміттям, яке сі лишило після євроремонту...Хто більше ям вирівнає !
А потімка бориславці дууууже люблят ходити пішохідними переходами. Особливо як нема води в кранах... і дивним чином аквавіта починає текти після всього-навсього дванайцітигодинного ходіння по дорогах.
Я вам повім жи бориславці дуууже люблят своїх депутатів. Дууууже ! Ну, бо не б"ют....Але ж ні ...- не б"ют...ну то не люблят . Заплутавсі, чесслово ! Я їх точно не б"ю...відповідно і не ....
А ше до нас час від часу приїжєют справжні індєйци зі справжніми індєйськими качелями...Місцеві називают їх коротко - ЧЕРМЕТ ! Але тим не менше користают з них...А депутати нєєєє, вни сі боят...
Ше один безкоштовний атраціон - то наш парк ! Там мож робити всьо шо хочеш : їздити машинов, мотоцикльом, мож сміттє кидати де хочеш, мож пити , курити і т.д....Мож навит спати в теплу пору. І та вся атракція - ЗАДУРНО ! Ніхто ти ніц не повість ! Гуляй кіко душа бажає !
Ну то такво - як їдете попри БорИслав, заскочте на пару гОдин, побалдійте з нами разом ...І нам веселіше і вам - задармо !
                                                           Завше ваш, Яків Кутовий.

Про день Нафтовика

То було тоді, коли ше не було Ліги Чемпіонів. Ніхто не памітає, а жєль, жи рівно сот літ тому, у неділю, в вересни тищудевітсотпарканайцітого року, в нашім місті сталася вЕлика подія.
    На гору Буковиця, в нашім ріднім БорИславі впав звіздоліт ! Правдивий !
Бігме ! І впав він не до кого-небудь, а до вуйка Юзика на город, бо він там на Буковици мав морґи з бульбов. Жінка го, Каська робила в столовій на Бани. Ї всі знали. Звали того вуйка - Йосип Шогорівкуносит...Ну ніц з тим не зробиш - така в него була фамілія...
   От ! Повилазєли тоті косміти зі свого кораблє, вуйко їм бімбру з сіллю та хлібом...Вни си потєгнули троха та й полєгали спати...На рано несут в подяку вуйкови всякі штукі ріжні, такі тодий навит ніхто не видів...Не памітаю точно шо саме, але перший вафай певне у вуйка Юзика був...і зеґарок на шім мелодій, а може якісь джінси-варьонки му подарили ! Незнам ! Косміти ше хтіли в БорИславі водне метро запустити по 
маршруту Барабський міст - Губичі, але не встигли...
   Ну бо прийшли совєти...Зачєли помєхі всім робити. Всьо в Юзика позабирали, понищили, метро закрили...На тім місци, де звіздоліт впав, поставили качалку з радіснов назвов Еміґєста, а троха збоку нафтобазу, би ропу на Дрогобич помпувати.І запровадили день Нафтовика...Вни певне думали жи НЛО на нафті літає...
Але косміти, як увиділи совєтів, то враз полагодили свій таріль і ррраз - на небо...
   І шо ми маєм на нинішний день ? Памятник космітам у вигляді Еміґєсти, нафтобазу, троха ропи і більше ніц ! І чого тоті совєти сі приперли тодий ? 
   Як би ми теперка жили ? Як в байці ! В кажного був би свій особистий таріль зі світлАми по колу, перший в світі антернет, вафай, бультус і всякі єнчі штукі...
   Але то ніц, бо маєм найважливіше міське свєто - День Нафтовика !
                 З чим вшіх нас і вітаю ! 
                                                                   Завше ваш, Яків Кутовий.

P.S. І най ми хтось спробує повісти жи то неправда - я го тодий так телЕпну по кабіні, жи му лобове випаде !

Літна ґума.

Стало тепло і прийшла пора мінєти зимову ґуму на літну. То тре робити фахово, з усмішков на писку, двома флєжками пива (як мінімум) на фальбанку* і би гриміло АЦЕблискавкаДЕЦЕ з радія. То важливо ! Я то комбіную два рази на рік разом зі своїм кумпльом*, шкільним завгоспом Іваном**. Він сі використовує мнов замісто підйомника, бо його ми пропили ше десіт літ тому з вини того ж краснознамьонного завгоспа семої, а насправді завше і в усім ПЕРШОЇ, школи. Бо тодий му тре було залєти пашчу, а не було за шо... Було то троха давно, якось приходе вуйко Іван, відкрив пиво, намастили’змо свої лаби і морди шміром* на всякій случай, би було видно, шо гаруєм*, як сліпі коні, бо моя Ядзі*** в любім моменті може зайти до ґаражу. Лупанули ми по гальбі елю... А після пива переважно хоче сі сцєти... От пішов Іван, викігнув пуцьку, пропхав помежи дроті в плоті і си лєє.
...Мушу вам повісти по сікрєту, жи апАрат в него “дай дорогу”, як бальонний ключ від Ікаріуса, шо на Бухів**** їздит... О ! А тутка йшла Галя Писката і, як увиділа тотой “ключ”, впала в екстаз, нірвану і обмурок нараз. Лежит, дриґаєцця, як пирфоратор, сміхом ся заливає. Завгосп забув про розпорок* і полЕтів ї р’ятувати. Р’ятівник, курва ! Стоїт над нев, робе штучне диханє, як го шкільна мидсестра на перервах вчила. А учитель з неї фист який файнезний і тому Галє не зразу прийшла до тями, а лишень тодий, як Івану зачєли сі світити звізди в очах від тиску на її варґі*. Та й право ґравітації тиж покі не відмінили... Я то всьо не видів, чемно сидів си і чекав на колєґу, але шось ми то здалосі підозрілим, жи хлопа так довго нема з прогулянкі. Виходжу на обору*, а там така картииииина, шо Сальвадор Далі воскрес і сів си поряд шидевр мадзьґати. Підходжу, пробую їх роз’єднати, але ніц не виходе, вни сі зклішчили, як пси циганскі. Я і так, і так, нич не виходе. Нагла поміч з міґавками приїхала, цілий консіліум з мєстних доктОрів сі зібрав, помастили їх чимсь, уколами нашпіґували і якось вни ся попустили. Повстали такі радісні обидва, ніби паска завтра, і пішли, за ручки тримаючись. Живут дотеперка файно, Іван навит на мидсистру зі школи сі не дивит. Курва, мало’м не забув - ґуму тре мінєти, як тимпература докола вишча зера на вісім ґрадусів по цельсию. Шоб всьо було по ФЕНШУЙ, тре мати добрий струй*... (так повіла ми Volika Zuzak). Памітайте про то і їздіт сміло, як я. Завше ваш, Яків Кутовий. **читай Фарцовшчікі. ***читай Найліпша кубіта в світі ! ****читай А знаjeте як в Схiдници на медведiв полюют? *фальбанок - стіл в ґаражи, кумпель - друг, шмір - солідол,олива,отработка, гаруєм - працюєм, розпорок - ширінка, варґі - губи, обора - подвір’я, струй - одяг, а не то, шо ви си помислили, курва.

Про Трускавець.

Би ви знали, люди, жи Трускавець заснували селяни...З Оровограду...То село високо в Карпатах. Вни тамка трускавки* вирошчували. В тотім селі всі мусіли мати єдну ногу коротшу за єнчу, би мож було борше* ті ягоди збирати по горах. Але то була фист яка тіжка праця, бо бомки* постоянно гризут у всі частини тіла, і тодий селяни спустилисі вниз, увиділи БорИслав і зблідли, як увиділи тоту цивілізацію. Світло всюда, газ задурно, тепло, не закапцанієш від зимна, і гОри менчі...Але садити трускавки там не було де, бо всьо заставили шибами з ропов. Захтілосі їм тиж такого життє, як в БорИславі і тодий вни пішли троха на схід, увиділи горби, шо були подібні до їхніх орівских гір, але були троха нишчі від тамтих, та й рішили ту сі лишити. Засадили тисячі морґів трускавками і стали чекати... 
О ! Дочекалисі врожаю, а не було кому продати. І тодий два шваґри, Іван Орівський з Юзиком Заїкатим, за флєжков бімбру придумали курортників. Іван акурат з тюрми вийшов, де сидів вішім років за самоубійство, а Юзик хоч і не сидів, але тиж був страшенний лєнь, ніґди не хтіло сі му робити, ані раз. Но і заїкавсі чєсто, навит як писав листи в тюрму до Івана. 
А жи трускавки родили тіко раз в року, то тре було зробити так, би курортники були тутка завше. І тодий рішено було, жи, як в БорИславі є нафта, то в нас - бде НАФТУСІ і всякі єнчі джерела. 
І взєли сі до роботи. Копали від зелених свят до суботи вечір. Кіко тої земли поперевозили фірами, то ніхто незна. Але горбів довкола стало не на єден більше. Теперка є джерело "Юзя" на честь Юзика Заїкатого і "Марія" - по імені Іванової жінки,шо любила го гаратнУти межи очи час від часу для профілактики, особливо після відвідин Юзика. Ну і найголовніша вода - "Нафтуся", на честь ропи з БорИслава. Нині в Трускавци - то життє ! Є де піти погамати* пляцків з кавов, є де поскакати - в гречку та й під музику. Тілівізор в центрі є вЕликий , як Юзикова стайня. Тулєт є правдивий. Міський. То значи для мєстних задурно, срай кіко хоч. Но хіба жи срайпапір здИхлі* люблят з него ґвізнути*, але то вже єнча проблєма...Сємочки на кожнім кроці продают. Рай. Ну троха зле, жи богато тотих голубих сі розвело з тих праведних часів і тому кожен нормальний хлоп мусит теперка мати ЗУБИ в ДУПІ, для безопасности, особливо в темну пору дня. Та ше й високопоставлені депутати карамболі ріжні роблят. А так то жити мож, люкс ! 
І дєкувати мусят оровоградці... йой, перепрошую... трускавчани, БорИславу шодня, бо якби не либаки бориславські, не було би ніц. 
 
Все вам повів, як цьвок в дошку вбив, завше ваш, Яків Кутовий. 
 
*борше - швидше *трускавки - полуниця *ґвізнути - свиснути, вкрасти *здИхлі - відпочиваючі *погАмати - поїсти *бомки - оводи 

А знаjeте як в Схiдници на медведiв полюют?

А знаєте як в Східници на медведів полюют ?
То такво :
Береш вЕликий кусник фанери і молоток та йдеш до лісу.
Як увидів ведмедя ставиш фанеру перед собов і валиш на него.
Він як тебе увидит, побіжит на тебе і пазурами в фанері застрєгне...
А тодіка хіба витігаєш молоток, кігті му позагинаєш з другої сторони
і вшьо - він твій !
Можеш го приспати молотком по баняку, або за задні ноги береш і тєгнеш до хати...
А ше в Східници вшім відпочивальникам роблят щеплення від ведмедів...
То дуже тано коштує - дешіт гривнів з людини.
Єден укол і ти два тижни не боїшсі ведмедя,
а навпаки - він від тебе тікає,
можеш си гриби збирати спокійно чи афени,
чи просто спацерувати по лісах , як Олекса Довбуш у тоті часи...
Хіба шо троха пахне від тебе не тойво , але то ніц - життя дорожче !
А хто ми повість чому на Східницю Ікаріуси не їздят ?
Бо по дорозі від Борислава до того селища виросла вЕлика гора.
Вна сі називає Бухів. Вна така висока, майже як Говерла в Гімалаях. 
А ще та гора дуже гостра на чубку і тому як Ікаріус заїде на ню,
то може там застрєгти днищем. І тому всі довгі автобУси
доїжджєют хіба до Бухова, там сі розвертают, висажуют курортників
і їдут з поворотом до БорИслава...
А вже звіттам мешканці Східниці їх розвозят по ріжних віллах...
Хто чим може - газоном шіїсєтшестим, уазіками,
а хто немає, той тачкАми везе...
Ото стоят тоті селяни на Бухови днями та ночами та й виглєдают свого клієнта. Тєжке життє в них, чесслово !
Але вже як курортник сі спустив донизу до Східниці,
ото вже тоди зачинає сі рай (для курортників) :
і їсти тобі дадут всьо шо хочеш, ба навит до ліжка принесут,
і масажі-сауни, навит щеплення від ведмедів просто на віллі зроблят...
Про полювання на них навит мови нема – то само собов… 

...А ти був на Уріцких скелях ? Нєєє ? Ну то слухай !
Їдучи з Трускавця на Борислав і далі на Східницю не можна оминути фест "Тустань", який ми обсервуємо шороку на почєтку серпня. То недалеко від Східници, півтори години пішки, або пєдисєть гривнів таксувкою.
Шо там тіко нема ? І рицарі, і музики, і бої всілякі проводят, і п"ют, і їдят, і сі кохают по корчах та наметах. А на весну маєм демографічний вибух...
Тамка пускают всіх, але за гроші. Ну троха депутати вшіх рівнів мают привілеї. Нєєє, не думайте, їх теж за гроші пустят, але кожен з них, хто покаже корочку, дістає право на золотий копняк... в дупу...Тому ніхто не показує...
Недалеко виднієсі село Уріч. Ту живут цілком нормальні на вигляд люди, але все їдно вни якісь єнчі. Хлопці ту такі дужі жи майструют си ровери з колесами від КРАЗів, шо їх бурильщики полишєли. А потім гонят на них по тотих скелях, як кОти веснов.
Довкола багато ріжних потічків, їх стіко жи навит назви не всім придумали. А в них пливают потужні чудесні риби з чотирма ногами, жеби мож було між потічками перебічи, якшо сі знудит в єднім і тім самім жити.
На той фест мож брати навит тещу, погодувати ї файно ....і пустити в ліс. Може сі заблудит ? Але з голоду не вмре. Там є шо їсти.
Десіть літ тому , повідав ми вуйко, втік му бичок до лісу. Шо він сі за ним наплакав...А через три роки пішов вуйко по гриби і вздрів тамка свого бичка, взєв го за кольцо в носі і привів до хати. Знаєте кіко заважив ?
Три тони ! ! ! Ну то вуйко го на мєсо здав. А на вирочку зробив си візу
в Італію і поїхав по гроші. Тамка увидів супермаркет, зайшов і вийшов... через два роки, але вже з тюрми. Посадили го за зубну пасту.
Двисі на него - зуби му сі захтіло почистити ?...Вдома навит незнав
шо то щітка...Але ніц, вернувсі вуйко і казав жи треба було зачекати з
тим бичком зо два роки...
Теперка вуйко перевірєє білєти на Уріцкі скелі, а під час фесту роздає золоті копняки депутатам. Файний хлоп, бігме, чесний, може і задурно пустити, як ти му сі сподобаєш.
Отакво ! Життє в нас ЛЮКС ! Не то шо у ваших Києвах чи Житомирах.

Вчора був на Уричі...Кіко там ведмедів !!!!!!!! Просто ціле стадо !!! Більше ніж грибів !!!
Повтікали , бідолахи, зі Східници, бо там курортники інтенсивно щепляться від них....То не до витримання, чесслово,
так їх шкода , ведмедів тотих...
Ходят, плачут, репетуют жи хочут назад на малую родіну,
до Східници...А шо я їм зроб"ю, чим пораджу ?
Кажу - йдіт до Піляка(селищний голова),
може він вам дасть раду !
А вни сі боят, кажут жи як буде рехворма, то ім вопщє життя не буде, бо всі села довкола Східници сі об"єднают і місцевих бойків не стане зовсім, будут одні курортники...
Грінпіс ввєді вайска !

Завше Ваш Яків Кутовий. 

Староста, узбекi, кiрзакi

Єдного разу я сі вчив в інституті. Старостов у моїй групі був єдиний кумуніст 
Славік Гайдул з Бучі, шо під Кийовом. Він постійно агітірував мої мозґі за історію КаПиСиСи, бо я на ню не ходив, 
спати було приємніше. І ше він фист як хтів, би мене накОпали з альмаматер за то, жи’м здавав флєжки з-під пива, вина і горівки занадто часто.
        Потомка мене забрали до войска і в певнім моменті, на моїм діжурстві узбєкі з піхоти, шо були чорні, як чоботи, вночи вкрали в нас двайціть пар кірзаків. Я смертельно сі обідив і ми, з колєгов зи Старого Самбора, наступної ночи ґвізнули* в них СОРОК пар. Тодийка мій камандір, пан капітан Фісак, кумуніст француватий з Васількова, шо під Кийовом, вигнав мене з кумсомолу, куди мене прийняли з третого разу, бо я мав злу паміть на їхній стАтут. Я навит 
сі не сопротівляв ! 
        А після войска, знову в інституті, Славік Гайдул, шо з Бучі, шо під Кийовом, як взнав, жи у войску мене випровАдили з кумсомолу, слізно просив би я му привіз знАчок з сино-жовтим прапором зі Львова... Але я холоднокровна дав му шпіца, патріотично пєрдольнув го в око, би бачив високо, і повів всьо, шо про него і капітана Фісака з Васількова, шо під Кийовом, мислю. Славік, пернувши з великої радости від шпіца і тєнів фйолєтових під оками, побіг поступати в Рух... Ніби му тамка дадут той знАчок ? Але там, певне,  тиж сі не склало, принаймні в тім моменті, єднак за два тижни Славік зачєв лопотіти по-українськи і врешті десь здобув долґожданний знАчок.
           Повічте ми : кіко таких узбєків було в кажного з нас по життю ???
                                                                                         Завше ваш, Яків Кутовий.
PеSе. Всі фамелії, крім єдної, правдиві ! Географія тиж.
*ґвізнули - вкрали 

Фарцовшчікі.

Єдного днє в моїм банєку, то значи в голові, збилосі зажиганіє і я в моменті сі опинив у вісімдисєть забутім році до нашої ери. Там де, подекуди, були живі гєнсєкі, хоч і вмирали вни з підозрілов періодичністю тАблиці Мєндєлєва. Сема школа тодий була першою всюда, але чомусь сі називала семов. І там я сі вчив. Та наука заключаласі в тому, би, сидячи в кочегарці, обіграти в триньку нашого краснознамьонного завгоспа Івана і потім цілий динь робити ВСЬО. На уроки я ходив нечасто, мене і несильно кликали, ба, навпаки тішились моєю відсутністю. Тому я сильно сі здивував, коли староста прибігла по мене в кочегарку і ЗАПРОСИЛА на комсомольскі збори, бо комсомольцем я став з третого разу моєї відсутности на прийомі у міськвно. Оказало сі, жи в нашім клясі завелись аж три фарцовшчікі і їх тре негайно засудити до розстрілу, або, принаймні, дати пожизнєнне. 
Фарцовшчік на той чєс - то була така зволоч, котра привозила з траси* всяку гадость чесним совєцкім людьом, а всім іншим - джінси МАНТАНА, красовкі НАЙК з закругленим носком, кульки з цирати* з голими і вдітими кубітами, ну і наручні зеґаркі* на сім, а потомка на парканайціть мелодій. 
От прихожу я на тоті збори, тамка сі позбирали всі комсомольци, чекают на ґлувного, з міськвно, котрий нас всіх тамка прийняв у тотой пєрдольоний комсомол. Заходе пан Болиголовка, весь в джінсах ріфлє, красовках адідас і з семимелодійовими зеґарками на руках, ногах і шиї. І зачинає нам цілу годину парити мОзґі про світле будущє, соціялізм, кумунізм і всяк інчі бздури*... І шо того всього не відбудецця, якшо ми не розстріляєм всіх фарцовшчиків, спикулянтів і прочіх вражескіх елємєнтав. Я послухав то чемно, тодий встаю, вибачаюсі, жи хочу сцяти і лечу по сходах в кочегарку до завгоспа. Він, акурат, в той динь програв ми вісім раз і був винуватий штири пива. Повідаю му шо до чого і, вже з ним, підоймаюсі у кляс, де відбуваласі розправа над врагами народу совєцкого. 
Заходе Іван, два метра зросту, в спєцовці від тюремного кутюра, хрустит своїми мозольними пальцями з синими перстніма і каже тако тихонько : 
- Чуєш, ти, комсомольцю засраний, а не пішов би ти в сторону Кропивника набосо, за правим поворотом на Локіть повиртаїш вліво, триста митрів, потомка коло баби Оси направо і до самого кінцє... а вже після указатєля "Ужгород 154 км" рєзко повертаїш на сто градусів направо... тамка ше самогонка файна в Казіка, шо коло ліверного цеху жиє. О ! А далі увидиш - СТОЇТ ЛАДНИЙ, ЗАВЕРНУТИЙ в ґазету, кутас*... тобі туди, курва !!! Зара ти здоймаїш всі свої фірмово-ворожі лахи*, вдігаєш мою спєцовку і я тебе не наблюдаю в МОЇЙ школі шонайминше п'єть літ, зрозумів, курва ? Пан Болиголовко почув мудрі речі, позбирав своє его в джінсові кішені, передівсі в каптьорці і попинзлював шчасливо по маршруту, шо му намалював наш 
дісідент-завгосп. Фарцовшчікі сі втішили, жи мают такий дах в особі завгоспа і за тиждинь вділи го у спєцовку від Лєвіса, спортивні мешти* Найк і зеґарок з кулькулятором. А я Івану простив в той динь програні штири пива. 

Завше ваш, Яків Кутовий. 

PeSe. Болиголовко типерка вЕликий бізнЕсмен, їздит на німецкім авті і сі вдігає у фірмових міланськіх склепах. А шоби було, якби він Івана не послухов ? 

*зеґарок - годинник, траса - місце купівлі джінсів, красовок і т.д., цирата - поліетилен, кутас - хуй, бздури - нісенітниці, лахи - одежа, мешти - туфлі