лєнін абстинентний.

Єдного разу жив на світі лєнін. Такий скурвисин був, шо не мож оповісти порєдними словами. Той тилипень робив всякі риволюції, страйки не з боулінґа і єнчі заміси. А ше фист як любив отой бовдур по Петерсбурґу з диривлєнов колодов напєрєвєс чи на плечих ходити по суботах. І так сі стало, жи в їдень динь в него всьо ся получило, курва. Ґєвалюция свєґшилась ! , - ричав він штири дни, стоячи на броніпоїзді посеред Ніви-ріки. Зайняв він си два покої у Зимнім палаці, зробив з колоди табурєтку і, сидєчи на ній, приймав пішоходів з усєї Расєї. А потомка в него, курва, стрілили, ранили, хоч він і так був ранЕний на всю голову, то він довго не думав та й заштивнів. Але не вмер, бо му повіли, жи не мож вмирати вєчноживим. Положіли го за чирвоним муром, всі дотипер ходят на него сі дивіти з надійов, чи де не шчезла тота франца. 
Отак, курва ! А з табуретки тої зробили тирсу, а з неї ґазету "Красная Звізда". Їдна дівчинка дуже ї любила, збирала всі номери девіт років... Жєль було їй тим сраку вітирати чи викінути, то вна зробила папйемаше, а з него б'йуст лєніна, шо був порожний всиредині. І призентувала свому дідови, шо читов лєкциї по КаПиСиСи в інституті. Дідо сі втішив, прикігнув то на роботу і зачєв в нім горівку від проректора ховати... 
Зі шчоденника студента : "....На історії Каписиси на поличці став папировий лєнін. Хто низнає, лєнін - то такий кутас, шо колись носив колоду по Петерсбурґу, не будучи жадним лісорубом, курва. Так от, тотой лєнін був порожний всиредині, зрештою як і правдивий. Тамка наш пєрдольоний історик ховав горівку, скурчибик. Бо дуже тєжко му було нам повідати ті всі бздури без допінґу... А так, він перед паров заливав у пашчу двістапідисєть і міг баєрувати два рази по сорок п'єть мінут, не дивлячись на то, жи ми на задніх партах граєм преф. Заліковувавсі той икзамен тиж просто - флєжка, курва, за кафедру і трiйка в тебе..." 
Нидовго той папйемашовий лєнін простояв, я вам скажу, двайціть років десь, бо студенти то такі зволочі... Взєли, курва, залєли го риволюційним ґіпсом. І помалювали в жовто-синий колір. І всьо, нима де флєшку сховати. Обідивсі професор і пішов на пинсію. Типерка ходе на мітингі і верешчит : 
Слава Україні ! 
Бо, якби не Ненька, спивсі би та й лежєв десь в калабані, а то й 
нижче на два митри ! 
РеSe. Не читайте, люде, Вовчик Сірий на ніч, нє ! :)

Завше ваш, Яків Кутовий.

Покімони і "чорна сотнє"

Недавно їздив'єм до Закарпаттє за шовдарьом і гурков з пікницев. Тиждинь мине нибуло і шо ? Води не було девіт днів, ґазу штирнайціть, добре жи світло не відомкнули, до холєри. І то ше ніц. Наше місто повне цудів натуральних. 
Оказуєсі, жи в нашім місти є покімони. Єден сі називає Вітьон Бруднєф, а єнчий Ігорко Горобкєвич. О ! Родом вни з острова Радикака, шо в князівстві Ляшкаку. Вітьон то є покімон звичайний. Любит сі бавити в дипутата, авта на польськіх блєхах і рури з-під земли фист як обожнює. Но, провда, має їдну ваду - сильно сі боїт карасів. Єдного разу він, як увидів таку рибу, та ше й в камишах, рєзко зачєв ховати до кішени вокуляри і викликав поліміліцію. А ті шо ? Приїхали, відлили му на оливо, побили в бубен і на тримбіті заграли, курва ! Навит не обнєли, би сі успокоїв, негідники. Але то ніц. Як му фист треба, то Вітьон перед поліміліцаями вдігає на голову зірку (неважливо Спідницє то чи Рурослав) і зачинає себе п'єтов в груди бити та виришчєти, жи він обранець народовий. То памітайте, люде, як бдете тогово покімона ҐОВ, то тре знати слабкі сторони, би його злАпати. 
Другій покімон Ігорко - не такій простий, але теж ніц складного злАпати го за сра... руку нима. Захоплюєсі всім, шо видит, курва, з чого мож касу урвати. І кірниці копає, у виборах участвує активно, скважини бурит, весілє возит, авта з Польшчи спроваджує і ше купа ріжних справ може поклєїти, про які, певне, навит сам сі не здогадує. Підпільна кличка в него "Амінь". А ше він дуже любе обклєювати місто ріжними папировими бздурами і знімати иротичні кіна, певне тому з камЕров на сесії міськради часто ходе, бо там то ше тоооой бурдель, та ! 
Ше вни два люблят по ночєх ловити "чорну сотню". Але йди, курва, їх злАпай, як докола ніч, всьо чорне і сотнє тиж, до холєри, га ? Акурат нидавно в Губичєх ґвізнули штириста три люкі від калінізації. То є ґєвалт, люде ! Там тиж жиют дипутати і шо бде, як вни сі провалят під зимлю НЕ від встиду ? Наші обранці ше не є такі відгодовані і в люк ся протиснут. Тому тре тоті дзюри закідати гіллєм, забити дошками та засипати всякім дрантєм. Чули'сте, обранці ? Про вас думаїм, курва ! Цікаво, чи наші покімони тамка нич не виділи, як вночи сотню ловили ? Тре бде сі спитати в них. 
Нитак давно тому, в цинтрі Рурослава, Ромцьо, голова Самозаборони ногами бігов за мєстним журналістом, котрий робив опитуваннє про сміттє ! Знаїте з чим бігов , га ? Вірно - з цукорком і рогатков від "енґрі бьордс" напєрєвєс, курва ! Казав, жи хтів пригостити хлопа, а той якийсь нипонятливий сі оказав. Принаймні так він повідав поліміліцаям, котрих журналіст закликав після восьми кіл біганини докола фонтану. Ну і знов то саме - хлопи у фуражках помАхали пальцьом в сторону Ромка, списали купу паперу, провели інтерактивне анкєтування та й попхнули тайотами на постерунок. 
Ви, певне, си мислите, жи я то всьо вигадую ? Нє, люде, я в наших парашутках такоооого сі наслухаю, але на жаль, не всьо мож ту наклоцати. Тому, будьти уважні, як каже ксьондз і сі дивіт докола пильно, мо' якого покімона увидите ?
То й бде вам шчістє. 
Завше ваш, Яків Кутовий.

СУПЕРечности сповідань.

Прочитав я нидавно книжку від єдного файного хлопа Sergii Ivanov. Називаєсі "СУПЕРечности". Шо я ті можу повісти, Сергію ? Комплімантів і дифірамбув ти й так сі наслухав до холєри, нє ? Я ті скажу такво. Як читав її, в мене було враження, шо сі див'ю документальну нарізку на ютубі з епізодів свого життє і своїх колєгів. Бо, курва, так вно є. Хлопе, ти написав свою біоґрафію, під котров можут сі підписати шонайминше половина людей приблизно того ж віку, незалежно від місцє проживаня. 
І зробити відповідні висновки. Як комусь сі не подобают матюкі, можут в тім місци пікати словікєм на повний голос. Але без них та сповідь (бо то є сповідь, направду) бде виглідала, як п'єть років немашчений шміром ровер. Бде їхало, але і скрипіти бде, 
курва, як циґанска фіра на крадених колічках. А тому, нима шо сі кремпувати, тре читати, ба навит в голос, але коли дітиска на вулици сі бавлят. Не хтів би переповідати вам жадного оповідання, але їдно ми впало у воко і не можу за него не згадати. 
Down in a hole. Додолу, на дно, - так я си то переклов. Там є фист влучне порівняннє цілого 
регіону з курвов. Але я би то відніс до цілої Ненькі, змінивши деякі речення... 
На жаль ! 
Можите кідати в мене капціма, цеглов, можите арматурами товкти, якшо то ни так ! Файно пасує си сісти з тов книжков на канапі і під дзиґар з філіжанков
моцної кави, а ше як на дворі лєє триденний дошч, а ти чуєш, як він пєрдолит 
по блєсі і сі насолоджуєш процесом творіння з літер та слів повноцінного кіна твого життє, курва !... 
Файно, на єднім подиху, читаєсі та збірка сповідань. 

Завше ваш, Яків Кутовий. :)

Сміття і брихня !

Брихня - фист яка корисна вєсчь. Недавно у БорИславі склавсі нипередбачиний владов алярм. Засранці-активісти посміли спинити сміттєвоз, шо віз сміттє зі Львова, і перевірили докУменти в него, шофира і котрогось пана інджінєра, шо за штирнайціть мІнут прискакав зі самого Лємберґу. І сі оказало, жи в них нич нима, ані дозволу на завезення сміттє, ані правильно оформлиних путьовок, нич, курва. Пан інджінєр Гринипишин був зо Львова, але сі сконтактував з паном Кабалицьким з високого ґабінету в Трускавци і той зачєв верешчєти на весь фистбук і околичні села, жи пєрдольоні бориславці не дают вивозити нипотріб з Оровограду. І типерка курорт погібає у сміттю. “10 lipiec o 12:19 · Щойно мав розмову з керівником компанії яка займається вивезенням ТПВ з міста Трускавець. Ситуація на даний час наступна: декілька активістів з міста Борислава та представник місцевої ЗМІ Трускавця перешкоджають вивозу сміття з міста. Машини стоять заблоковані. Зі слів керівника компанії мотивація така що ми не хочемо приймати ТПВ ні зі Львова ні з Трускавця. В ситуацію втрутилась поліція та представники влади Борислава. Я би просив не розкручувати дану проблему. Нам потрібно її якнайшвидше врегулювати. “ Як то сі стало жи пан К. з Трускавцє тєгне “мазу” за пана Г. зо Львова то вам тре пояснити. Справа в тому, жи пан К. колись-то був ґлувним икологом Галичини і всьо відає за всьо сміттє. А пан Г. гарує, як сліпий кінь на фірму, шо вже давно си возит той нипотріб. Але нипотріб то є для нас, а для когось то є вЕлика каса. І тому всьому своя ціна. Далі, люде, додумайте си самі... ... але по сікрєту вам всім повім, жи то всьо, жи’м написов, тиж є брихня. Бо брихня - фист яка корисна вєсчь. Як завше, завше ваш, Яків Кутовий.

Східницка кулє.

То було насправді , бігме !
В Східници є така звичка - возити курортників на повітряних кулях докола навколишних горбів і далі до Трускавцє.
От , єдного разу возилисі такі собі гості над горами і внізапно пєрдольнули донизу, але мали вЕликє шчісті і тому зачепилисі за суху сосну, а вже з неї попадали в ожину. Легко сі подрапали, єдна ногу зломила, друга під оком тєні дістала... Але то такє, а як звіттам повідомити де вни ся знаходят, га?
Пинєют вни вахтовку Камаза і сі питают :
- Таварішч вадітєль, а на какой уліце ми находімса, а то нас ішчут і спрашивают ґдє ми ?
Шофир на то посміявсі і каже :
- Яка, в сраку, вулицє, кубіто ? ТО гоооооори, ту нима вулиць ! Сідайте поламані в кабіну, а остальні у будку, шо зизаду, то я вас до наглої помочи підкіну с вєтєрком !
Посідали, їдут. Ромко, шофир, сі питає в тої, шо з ногов :
- Як тобі ту сі подобає ? А кіко коштує політати на тотій кулі ?
А вна :
- Очєнь нравіцца. Нє хатітє полєтать ? Правда, дороґа, васємсот ґрівєнь !, - і дає му візитку тотих плянеристів.
На шо Ромко їй :
- На, запиши мій тіліфон, наступного року приїдеш, подзвониш, я ті за штириста ногу злом'ю, га ?
 ....Через рік Ромко бере слухавку від незнайомого номера :
- Дай Боже здоров'я Ромку ! А чи не могли б ви нас на КаМАЗІ по горах повозити, га ?
Вчіт МОВУ, люде !
Завше ваш, Яків Кутовий.

Курка і жикльор.

Василь спокійно розібров карбюратор свого "Мінска" і дбайливо втирав кажну запчасть від шміру. Докола бігали кури... Мамусі закликала попити молока. Синок попив і повернувсі до роботи, аж раптом не увидів ЖИКЛЬОРА !
- То, певне, курва...перепрошую... курка ззїла жикльор,- помислив си Василь,- а він є ґлувнов запчастьов того складного миханізму !
- Мамо, ріжте курку, вна ЖИКЛЬОР ззіла ! - мило зарепетував Василь
- Котру, синку ?
- КотрУ, курва ? Та тоту брондзову !
- Та вни всі брондзові, синцю !
- Но то всіх, до холєри ! Де я типерка жикльор найду до свого мотоцика ?
... Над рано всі кури були розпатрошені, перебрані і поскладані в свої та сусідскі льодувкі і морозильникі. Жикльора не найшли.
А ввечори прийшов Питро :
- Василю, я в тебе жикльор пожичав вчора, би свого "Мінска" іспитати. Йдем сі повозим по селі. - радісно привітавсі.
- Курва, а шо ти ми нич не повів, холєрнику ?
- Та я відки знав, жи ти карбюратор так скоро віпуцуєш і складати зачнеш ?

Ти ж у войску не був !

віпуцуєш - вичистиш
брондзова - коричнева,
льодувка - холодильник,
шмір - бруд,

Реформи, в морде !

Чули'сте, жи скоро бде теротиріяльна риформа і до Рурослава приєднают два села - ГусенИцю Спільну і ОпЕлі ? Влодко Рура з Бани вже заповів, шо бде йти на начєльніка того тривимірного салату, курва. І презентувов ми тотуво передвиборчу програму разом зі всіма своїми бзіками. 
Пирше, шо він зробит : відмінит воду "по годинах" ! Типерка рідонька бде текти по ХВИЛИНАХ ! ... з погрішностю в штирнайціть сикунд. Мож бде її набрати у спиціяльних пунктах. Пітилітрові слоїки з-під оливи мєстних гуртовень будут видаватисі безплатно під росписку із заставов хати, ґаражу або місцє на цвинтари. В кого нима нирухомости, получит повне пожиттєве право бисплатно полокатисі в баюрах і калабанях зранє до вичора з подальшою передачою того права в наслєцтво. 
Калінізацийні люкі всі ся познімают, би не мож було вкрасти, натомість мєстні хакєри розроблят про них інтирактивну мапу і оборудуют кажен нанотихнологійов оприділення "свій-чужий". Як хто не мєстний брикне в люк, то му зразу сигналом в пашчу пєрдик! і всьо - він вже в курсі де ся знаходит. А свої - то бдут вчили розположення тих дзюр з пиршої кляси. 
Всі підземні жилізні рури будут прирівнані до корисних копалин типу нафти чи ґазу. Бо ту їх фист як багато, більше, ніж лісу в усіх Карпатах разом з Бещадами. Видобуваннє рур з земли сі узаконит на міжнароднім рівни в штап-квартирі НАТО. ЗаборонЕно буде засипати і рівнати ямиска і траншеї, шо сі лишают після викопів тотих пєрдольоних рур. Бо тодий нам бде леґше метро достроїти, то шо косміти не вспіли. Но і бардюри вже ніхто вапнити не бде, бо хідників не буде. Для икономії ! 
Вирви і ямиска, шо на дорогах, шутром чи асвальтом не бде сі засипало ніґди ! Зробимо сплошне раллі, цілорічне, а не то шо в Спідници - раз на рік, курва ! Раллєтуристи будут до нас їздили з усійої Ненькі, би сі повозити по наших шляхах. І нікого шляк не трафит, нє ! Бо такіх танкодромів вни ніґде більше не найдут. 
Потомка Ладзьо ліквідує всі дитєчі плошчадкі, а замісто них постависі гаражИ, базарИ і ше шось. Би кажен ровер, гуляйнОґа, а навит роліковий коньок, мав свій ґАраж. Дітиска мают звикати до дорослого життє змалку і вміти отверати і замикати вочи на підсвідомім рівни. А ше він повів, жи ліквідує ВСЮ мидицину в місти, лишит хіба єдного фильшера з ровером у ГусенИци, або в ОпЕлях. Бо хоріти рурославці не бдут мали чєсу ані раз ! Коли ? Як тоті штириста тисіч з области прийдут, то шомісєцє бде сі проводити фестиваль "Твій дім - смітник, шануй го !". На нім презентуватимуть свої досягнення провідні міста та села области і не тіко ! А ше в нас будут шосуботні конкУрси на кшталт "Найди своє шчістє у сміттю" та шонедільне метання народних обранців до мусорного баку з розбігу. А раз на рік конкурс краси серед геїв-єдинорогів . 
Наразі всьо, бо Влодко повів, жи сі змучив баєрувати і йде си хляпнути в пашчу півлітри свіжовигнаного гудрону з провідного звалишча области. 
Дякуймо в пас Влодкови за откровення вже від типер ! 

Завше ваш Яків Кутовий. 

бзік - примха, рура - труба, гуляйнОґа - самокат, пас - пояс, баюра, калабаня - калюжа, цюхи, лахи, дрантє - стара одежа.

Сон, га ?

Був динь. Я спокійно си лежєв, з бінокльом в руках, у гамаку, пошитому на почєтку дивіностих з трох атлясних краснознамьонних прапорів. Серпи-молоти на нім шороку замадзьґували вапном, котре сі лишєло після малювання передвеликодніх бардюрів, але всьо їдно за місіць-півтора тото паскуцтво зачинало проступати. Гамак був натєгнутий на Бухови, поміж двома заповідними смереками, шо якимсь цудом вижили після наступу икологів. Рідкісний вітряк нагло дмухав ми в пашчу повітрєм, наче з брадрури і підпільно вироблєв кіловати. 
Внизу, в місті нафти, газу і води по годинах посеред цинтру, фист файно було видно мінігидроелєктростацію, до котрої вистроїласі штирикільомитрова колєйка з людей в білих халатах з чирвоними христами і в учительскіх вокулярах. Кажен з них ніс по два відра води для тої поважної інвестиції, а зверха, на стації, лежєв північний кіт Льоха і махав фостом в такт виливаних у стацію відер. Вдалині мєстні меблеві тигри складали табуретки за кресленнями бильгійскіх кельтів. 
Праворуч, посеред озера з нафтусьов, пливав надувний матерац з якимось хлопом. Матерац сі совав по воді, дякуючи гривастому моржу Саші, шо був міцно прив'єзаний смичом до него і гріб, як чимпійон по поїданню рідких страв. Тим самим морж сі трінірував з огляду на пирспиктиву олімпійскіх виборів до територіяльних громад. На березі розгорнувсі антикризовий базар швидкого риагування на всі захцянки люду під файну музику з Радийо Бухів. 
Просто за сільзаводом, в Ратуші, в кажнім вікні стирчєли стажори, шо продавали єйці, молоко і чирвонокнижний підзалупний сир. На вежі, замісто дзеґарка, бекав баран, сповішчаючи нарід прихід чиргової дванайцітої години. Під нев небесно популярний кіберхакєр Стасік провадив тендир з продажу ліцензій на шпіцакі баранови, торгівлі пріборами ночного повідєнія та побудови підземного метрА в кєрунку догораючого сміттєзвалишча... 
....Тррррісь, курва !!! З гуком роздерсі гамак і я пєрдольнув до земли головов, пробудившись на самім інтиреснім місци з великов радістьов... 
Пошкрібавсі, включив Твоє Радіо - на кордоні Ненькі пляново пинєли удмурцкіх консулів з контрабасом монґольского пива та протівотуманних окулярів. 
Все споко, дєкую ти, Господи , - повів я і прочитов Отченаш.

Завше ваш, ЯКІВ КУТОВИЙ ! 
шпіцак - копняк, пинєли - зупиняли, брадрура - духовка, дзеґарок - годинник, смич - поводок, захцянка - бажання, колєйка - черга.

Мєнт з лопатов

От повічте ми, люде, шчиро у вочи - чи виділи'сте колись мєнта, правдивого мєнта з шуфльов або рискальом ? І не коло супермаркєру, бо він ї там купив, а на чужій оборі і так би він ними гроші на хліб си зароблєв ? Най бде, хоч бувшого, мож повісти, у вітставці мєнта виділи, га ? Отакво, курва ! А я - так і знаю навит, як го звати ! 
Ігорко Цалеґо - так го кличут в нашім місти. Прозвали го так, бо він ніґди від горівки сі не відмовлєє, а як питают : 
- Ігорку, кіко ті налєти ?, - гонорово повідає : 
- Цалеґо, курва ! 
Тобто повний лий, шо сі питаєш, до холєри ясної ! То хлоп, котрий у вісімнайціть літ пирший раз трафив до міста і зразу го загребли до войска. То при союзі ше було, так. А за два рокі, після дємбєлю, Ігоркови вже сі не хтіло до села, бо там тре було дріва колоти, корови доглєдати і гарувати зранє до вичора, шо сліпий кінь. А в місти всьо готове - газ, швітло, вода з крана тиче,силівізація, єдне слово. О ! І рішив він піти шофером уазіка у міліцію. Всьо було гіт, возив начєльніків, шось там завше мав коло них, шо єнчі не могли си позволити. А ше в його обовізкі входило шопонЕділка привезти до Лємберґа штири каністри води "2С"зо Східници. То така чудодійна содова вода, шо фист як помагає з бодуна, особливо, як кац мєнтовскій. Ну то возив Ігорко то роками, премії получав і все було люкс, аж раптом єдного днє Цалеґо моцно запив і сі забув набрати тотої води. Обудивсі в п'єтій рана в понеділок і шо мав робити, курва ? 
...Мушу повісти, жи до Східници від його хати було двайціть кільомитрів, а ше та вода дуже помало там тиче, тре півночи стати, би тоті каністри наповнити... 
Тодий він взєв пачку соди і наколотив весь об'єм водов з крана. Відвіз шчасливо. Начальнік був довольний, шо ґумовий слонь, і після того Ігорко вже більше сі не напружував поїздками по воду до Східници. Колотив "2С"в хаті. Але на то тиж прийшов свій чєс. Єдного разу ставсі передоз з поташом і в начєльніка сталосі вздутіє просто на високій нараді, після чого він гонорово пернув всіми шинками-ковбасами, шо вживав ввечір. Но і получив за то роскішних копняків з "занєсєнієм у лічноє дєло за халатноє отношеніє, повєдєніє..." і т.д. Зачєли розслідувати шо до чого і стукачкі заложили Ігорка, як чвиртку за пазуху. Возвали Ігорка "на кавьор", зачєли му повідати всякі бздури про порєдність, на що він оповів начєльнику, шо в того в голові, шо лишнє в його цилюлітнім організмі і в яку сторону той має пинзлювати в такім випАдку. 
Дістав Цалеґо мінімальну пинсію достроково, два роки му сі лишєло... Але ніц, сів си, пошкробав брудним нохтьом у банєк і згадов молоді рокі. Тоті чєси, по восьмім клясі, коли він з шуфльов були, як єдне ціле, коли справувавсі він нев, шо икскаватор "Бєларус" і жаден фундамент чи похорон в ріднім селі без него не був можливим. І смієсі Ігорко на ту пинсію шчиро, всміхаючись на всі штирнайціть зубів, шо сі лишіли... 

Завше ваш, Яків Кутовий. 

шуфля, рискаль - совкова та штикова лопати, цалеґо - calego(польською), повний , цілий, гарувати - важко працювати, поташ - сода, кац - бодун

VIPускний, курна*....

Типерка стало модно робити віпускні всюда : в пологовім шпиталю, яслях, садочку, після читвертої кляси, після п’єтої і т.д. На кОньцу травнє - почЄтку чирвня вся Ненька сі мартвит тіко про єдне. Нікого більше нич не обходит ! ШО ПОДАРИТИ ВЧИТИЛЬЦІ, до курви нендзи ???!!! Такє питанє постає у батьків VIPускників, наприклад, читвертої!!! кляси школи підставової. І тодий вни сі збирают на збори, або як типерка то сі називає - громацькі слуханє. І сі зачинає... Пропозиції дзищат в повітрю, шо хрушчі на паску, самі фантастичні - від золотих пацьорків-кульчіків та наборів циганскіх пательнів, до жіночої торби зі скєри свіжозакатрупленого, в околицєх біловеської пушчі, жубра ! Висуваютсі версії, би придбати вчитильці навит пирсональну парту з вертікальним турбонаддувом разом з фотельом, оснашченим еліктричними кавоварков з тостиром, жеби запамітала тотой vip-віпуск на всенькє життє. І до того високоифективне снодійне “Ружовий пІнґвін”, після котрого спиш коли хочеш, де хочеш і в любій позі, курва, навит стоячи в шпагаті в мєстнім транваї по дорозі на роботу. Вно фист як пасує на курсах повишенія кльовофікації, загальношкільних зборах, шо тривают більше пів години та на єнчих ше більш виселих атракціях. Хтось про фузию згадов. Тодий мама котроїсь учениці запропонувала до того ше й шуфлю з рискальом. Бо на холєру потрібна рушницє без лопати в наш чєс ? - ТАК ! То вже давайте зразу екскаватор, - повів ше єден мудрий, - А замісто фузиї - гавбицю, курва ! Другі хтіли жирандоль їй презентувати, наподобі того, шо висит у Львові в костелі. Але то відпало, бо до того тре було би докупити ше й помешканє, бо в тім, шо вна жиє, крім самого жирандоля і свічОк, НІЦ би сі не помістило. Тай ХТО то тамка відтарабанит ? Навит кльова пошта не візьмесі ! Пришніц тиж би сі придав, або джакузі, - мислила вголос мама неЄбиякої краси, вся в золотих пирстнєх і кульчіках. Говорила про духі, блищчєчі мешти на обцасах і всякій єнчий непотріб. Майткі і бюстоноші тіко не згадала, то дякуймо Богу, жи дав їй розУму в тім моменті. - А може ше транвай купим ? Але нє, най тоті, шо типерка в пирший кляс підут, най вни купуют, би пані до школи сі не спізнювала ! - вставив свої п’єть пальців ше їден мудрагель. - Тре тУнель ій вікопати під бльоком , як в того дірєктора, в Миколайови, би мАла де складати ружі на динь вчителє і восьме марца, - зло пожартував якийсь тато, власник фірми рітуальних послуг “Нізабудка” В кінци кінців, купили елєктричну дошку і повісили ї на стіну. Вчитилька то увиділа і так сі втішила, шо підскокнула п’єть раз і збила люстру, котру презентували клясови попередні віпускники. Але, як втикнула ту цудо-дошку в розетку, оказалосі, жи тамка всьо в їрогліфах... Але то ніц, кажут теперка модно шваркотіти по-кітайскі.... Фертик ! А ви на шо сі розщедрили, повічте ми, люде ??? Завше ту і вічно ваш, Яків Кутовий. Курна - бо ДІТИ заголовки читают, курва ! Жирандоль - вЕликий підсвічник Фертик - кінець, тарифа - таксі, фузія - рушницє, шуфля - совкова лопата, рискаль - штикова лопата, фотель - крісло, пришніц - душ, бльок - багатоповерховий будинок.